Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЯКБИ ВСЯ КРОВ... Якби вся кров моя уплинула отак, Як ті слова! Якби моє життя Так зникло непримітно, як зникає Вечірнє світло!.. Хто мене поставив Сторожею серед руїн і смутку? Хто наложив на мене обов’язок Будити мертвих, тішити живих Калейдоскопом радощів і горя? Хто гордощі вложив мені у серце? Хто дав мені одваги меч двусічний? Хто кликав брать святую оріфламу Пісень, і мрій, і непокірних дум? Хто наказав мені: не кидай зброї, Не відступай, не падай, не томись? Чому ж я мушу слухатись наказу? Чому втекти не смію з поля чести, Або на власний меч грудьми упасти? Що ж не дає мені промовить просто: "Так, доле, ти міцніша, я корюся!” Чому на спогад сих покірних слів Рука стискає невидиму зброю, А в серці крики бойові лунають?.. Кімполунґ. 6/VI, 1900. ЛЕСЯ УКРАЇНКА НАША САФО ”І коли це тлінне одягнеться в нетління, а це смертне одягнеться в безсмертя, тоді збудеться написане слово: Смерть поглинута перемогою. Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?” (Перше послання апостола Павла до Коринтян, 15, 55). У 120-ий рік з дня народження Лесі Українки ці слова із Святого Письма приходять на пам’ять, бо вони передають суть і значення цієї, за словами Івана Франка, ’’слабосилої хорої дівчини” для Укра їни, для кожного з нас. Лариса Косач, яка ввійшла у національну і світову літературу під прекрасним псевдонімом ’’Леся Українка", одяглася у нетління, а її переможний дух, її християнська душа дійсно-таки поглинули смерть! Небагато в історії жінок, у долі яких тілесне й духовне становили б такий контраст. Для кожної людини її фізичні дані, її врода важать дуже багато. А для жінки вони особливо цінні — уміння бути Привабливою невіддільне від самої її природи. Хво роба Лесі Українки сточила її жіноцтво, зів’ялила її принадність ще до того, як вона розквітла. Нема необхідности тут нагадувати біографію поетеси, вона відома кожному, хто вивчав літературний процес. Але така сторона Лесиного життєпису, як боротьба з неміччю, — варта нагадування, бо у ній, боротьбі, ховається сила духу, котра зробила з неї велику поетесу. Сила духу дається Богом кожному, але треба відповідних обставин, щоб ця сила виявилася в усій красі й величі. Щоб вона стала не причиною страждань, а спонукою щастя. Щоб вона навчала інщих — у муках бути щасливим. Усі часи вимагали таких жінок, як Леся Українка: не зманіжених, роз кішних, розбещених панянок і пань, а героїчних маленьких поборниць тліну! Вони були потрібні, наші українські героїні, у часи княгині Ольги, у часи Роксоляни, у часи Лесі Українки. Вони потрібні й сьогодні, коли Україна знову має шанс стати з рабині — вільною, з немічної — сильною. ”Не поет, хто забуває про страшні народні рани, щоб собі на вільні руки золоті надіть кайдани”, — деклярує Леся Укра їнка. Сьогодні її послідовники, української поети і поетеси, одними з перших нагадали світові "про страшні народні рани” — про розстріляне відрод ження 20-их років, про голодомор 1932 — 1933 років, більшовицький терор, розпинання України під час німецько-совєтської війни і грабування України у повоєнний час. Дорікають поетам, що вони зоставили лірику і вдалися до політичної боротьби. Але якби Леся Українка жила у наш час, то нема жодного сумніву, що і вона, не зважаючи на своє кволе здоров’я, стала б у ланцюг єднання, була б у передніх лавах Руху, солідаризувалася б з голодуючими сту дентами на Хрещатику, підтримувала б патріотичну позицію Народної Ради у Верховної Раді України. Це поети з покоління Лесі Українки, які, здавши червоні партійні квитки, тим самим зняли з себе ’’золоті кайдани” і зробили свої руки вільними. Леся Українка жила і писала свої чудові вірші, поеми, драми наприкінці XIX і на початку XX століть. Але слово напрочуд сучасне. Кожна її строфа, — неначе афоризм, неначе про наше життя. Така вже природа слова великих поетів, геніїв. Перечитуючи твори Тараса Шевченка, Івана Франка, зловимо себе на тому ж пророчому видінні, яке заключене у їхніх думках і словах, що і в Лесі Українки. Про які б конкретні події і явища вони не писали, — сказане торкається нас так само вражаюче, як і їхніх су часників. В чому ця сила впливу? Як вона може так довго зберігати свою чинність? Адже не були світочі нашої літератури суперменами, кожен був з підір ваним здоров’ям і помер передчасно. І знову нам розв’язує цю загадку Святе Письмо. ’’Коли я немічний, тоді я міцний” (Друге послання апостола Павла до коринтян, 12, 10). Твори Лесі Українки пройняті подихом правди, любові, тобто християнськими ідеалами. Школярів і студентів в Україні роками й десятиліттями дурили, що Леся Українка, рівно ж і Шевченко з Франком, мали якість ’’атеїстичні погляди”. Ніколи б з атеїстичними ідеями їхні твори не стали національними знаменами на віки, бо український народ у масі своїй є народ християнський, віруючий; він не прийняв би без- 2 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, ЛЮТИЙ 1991 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
