Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПИСАНКА Я — писанка, писана житнім вогнем, Процідженим через вузесеньку кирстку, Мене ще леліятимуть у любистку, Абись-те любили, любили мене. Котитимусь легко з голодних верхів В хустині оранжевій, у вишиванці, Де барви, мов звуки флоярині вранці, Глибокі, терпкі, мов не з наших віків... СИМВОЛИ МАГІЧНОЇ сили Виставка писанок і обрядового хліба ють магічну формулу коровая, а саме: треба взяти води з семи криниць, муки з семи млинів, пшениця мала рости на сімох полях, яєць сім кіп від сімох білих курей. Масло мало бути вбите з молока від сімох корів, стояти в сімох макітрах та в сімох хатах. Дальше описують пісні, що печі спеціяльно вимітали щовковим віником, срібною кочергою розсували вуголь, а коровай клали на золоту лопату та вса джували в піч. Звичайно коровай складався з трьох частин. На самому споді була так звана підошва — круглий корж. На нього клали монети, три пироги і два куски тіста навхрест. Поверх цього клали решту тіста, залишали тільки малу частину на прикраси. Коровай зверху прикрашували символічними фіґурами з тіста, як шишки (символ плодовитости), пташки-голуби (символ любови та вірности), символами сонця, мі сяця та інше. Довкола оперізують коровай обручем- косицею з тіста, а після випечення прикрашують зеленим барвінком та іншим зіллям. Шишку на ко роваю іноді малювали червоною фарбою, а листо чки барвінку позолочували. В деяких околицях випікали гільце з тіста. На того роду гільце брали гілку з яблінки або вишні, обмотували тістом і запихали в коровай чи велику шишку. Гільце прикрашували барвінком — символ молодости, калиною — символ краси і невинности, колосками жита — символ життя, васильками, м’я тою, хмелем тощо. З короваєм печуть багато ма леньких шишечок. Ці шишечки молода роздає, коли ходить по селі просити гостей на весілля. В деяких околицях печуть маленькі калачики, які молода роз дає. Коровай роздавали гостями під час весільної гостини. Верх коровая зрізували і давали молодим, а підошву давали музикантам. Головну частину коро вая різав дружко та подавав гостям. ДИВЕНЬ Крім короваю, на весілля пекли теж дивені; вони круглі з діркою посередині, крізь яку молода ди виться на молодого, коли він входить в хату. Цере- моніял цей відбувався так: перед входом молодого до хати, дружби прикладають до очей молодої дивень та й питають: Куди краще видно? Молода відповідає: На всі боки файні люди, але файніший місяць, що з надвір’я сходить (себто молодий). Пе ред порогом хати прикладають молодому калач до очей та й питають: Куди краще видко? Молодий відповідає: На всі боки, кращі люди, а найфайніша зірка, що в хаті світить (себто молода). Теж печуть перепійці, лежені, борони гребені тощо. ПОМИНАЛЬНІ ХЛІБИ Спеціяльні хліби пекли для померлих. Був зви чай давати хліб в труну, щоб покійник мав дарунок для душ померлих з його роду. Хліб ставили на труну, а опісля залишали на гробі. На Спаса є звичай приносити до церкви святити овочі та квіти. В давнину приносили також багато різних калачиків до свячення, які роздавали бідним. Хліб супроводжував українця від народження до смерти, в буденнім житті і у свято, при праці і при відпочинку, в горю і при добрій долі. З хлібом народ дякував Господеві за добра і з хлібом теж благав ласк Божих. І не диво, бо народ вірив, як каже приказка, що "всяке добро за хлібом". Я кочуся, кочусь із давніх відлунь, Жорнує мене забуття скам’яніле, Та я воскресаю, і личко змарніле Несу на долонях затерплих на грунь. Лишаються тільки зрадливі рубці Під воском тугим, барвниками й узором, І не осягнути їх втомленим зором — Душею лишень. Най лакузи-жерці Поблажно вовтузяться коло багать, Перунів нових вихваляючи хвацько... Я писанка вічна, мене так багацько, Не вистоїть навіть муштрована рать, м. Чернівці "Україна", ч. 4, 1990 р.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
