Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПИСАНКА Я — писанка, писана житнім вогнем, Процідженим через вузесеньку кирстку, Мене ще леліятимуть у любистку, Абись-те любили, любили мене. Котитимусь легко з голодних верхів В хустині оранжевій, у вишиванці, Де барви, мов звуки флоярині вранці, Глибокі, терпкі, мов не з наших віків... СИМВОЛИ МАГІЧНОЇ сили Виставка писанок і обрядового хліба ють магічну формулу коровая, а саме: треба взяти води з семи криниць, муки з семи млинів, пшениця мала рости на сімох полях, яєць сім кіп від сімох білих курей. Масло мало бути вбите з молока від сімох корів, стояти в сімох макітрах та в сімох хатах. Дальше описують пісні, що печі спеціяльно вимітали щовковим віником, срібною кочергою розсували вуголь, а коровай клали на золоту лопату та вса джували в піч. Звичайно коровай складався з трьох частин. На самому споді була так звана підошва — круглий корж. На нього клали монети, три пироги і два куски тіста навхрест. Поверх цього клали решту тіста, залишали тільки малу частину на прикраси. Коровай зверху прикрашували символічними фіґурами з тіста, як шишки (символ плодовитости), пташки-голуби (символ любови та вірности), символами сонця, мі сяця та інше. Довкола оперізують коровай обручем- косицею з тіста, а після випечення прикрашують зеленим барвінком та іншим зіллям. Шишку на ко роваю іноді малювали червоною фарбою, а листо чки барвінку позолочували. В деяких околицях випікали гільце з тіста. На того роду гільце брали гілку з яблінки або вишні, обмотували тістом і запихали в коровай чи велику шишку. Гільце прикрашували барвінком — символ молодости, калиною — символ краси і невинности, колосками жита — символ життя, васильками, м’я тою, хмелем тощо. З короваєм печуть багато ма леньких шишечок. Ці шишечки молода роздає, коли ходить по селі просити гостей на весілля. В деяких околицях печуть маленькі калачики, які молода роз дає. Коровай роздавали гостями під час весільної гостини. Верх коровая зрізували і давали молодим, а підошву давали музикантам. Головну частину коро вая різав дружко та подавав гостям. ДИВЕНЬ Крім короваю, на весілля пекли теж дивені; вони круглі з діркою посередині, крізь яку молода ди виться на молодого, коли він входить в хату. Цере- моніял цей відбувався так: перед входом молодого до хати, дружби прикладають до очей молодої дивень та й питають: Куди краще видно? Молода відповідає: На всі боки файні люди, але файніший місяць, що з надвір’я сходить (себто молодий). Пе ред порогом хати прикладають молодому калач до очей та й питають: Куди краще видко? Молодий відповідає: На всі боки, кращі люди, а найфайніша зірка, що в хаті світить (себто молода). Теж печуть перепійці, лежені, борони гребені тощо. ПОМИНАЛЬНІ ХЛІБИ Спеціяльні хліби пекли для померлих. Був зви чай давати хліб в труну, щоб покійник мав дарунок для душ померлих з його роду. Хліб ставили на труну, а опісля залишали на гробі. На Спаса є звичай приносити до церкви святити овочі та квіти. В давнину приносили також багато різних калачиків до свячення, які роздавали бідним. Хліб супроводжував українця від народження до смерти, в буденнім житті і у свято, при праці і при відпочинку, в горю і при добрій долі. З хлібом народ дякував Господеві за добра і з хлібом теж благав ласк Божих. І не диво, бо народ вірив, як каже приказка, що "всяке добро за хлібом". Я кочуся, кочусь із давніх відлунь, Жорнує мене забуття скам’яніле, Та я воскресаю, і личко змарніле Несу на долонях затерплих на грунь. Лишаються тільки зрадливі рубці Під воском тугим, барвниками й узором, І не осягнути їх втомленим зором — Душею лишень. Най лакузи-жерці Поблажно вовтузяться коло багать, Перунів нових вихваляючи хвацько... Я писанка вічна, мене так багацько, Не вистоїть навіть муштрована рать, м. Чернівці "Україна", ч. 4, 1990 р.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
