Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
у всесвіті. Це є місце, де перебувають боги, душі померлих і туди злітаються пташки на зиму. Коли з вирію прилетіли перші пташки, в кожній хаті випі кали з тіста 40 жайворонків або інших пташок, як голуби, а також різні бублики, крендлі тощо. Роз давали це дітям, а діти бігали по селі та співали веснянки. Іноді ішли до схід сонця на горбок за село, підкидали пташки з тіста вгору та промовляли, щоб весна скоріше прийшла. Це було свого роду здобування ласк у богів природи. Пісня, рухи мали прискорити весняне пробудження. З прилетом жай воронків приходила весна, а це було необхідне для того щоб почати роботу в полі. Це давнє весняне свято покрилось християнським святом 40 мучени ків, яке припадає 9 березня. ХРЕСТИ З ТІСТА На весну також випікали з тіста “хрести” з жит ньої або пшеничної муки. Пекли їх звичайно в середу третього тижня посту. Зверху хреста втискали зерно, як пшеницю, жито або мак чи такі речі, як листки барвінку, червону заполоч тощо. Коли втискали зерно в тісто, примовляли "Благослови, Боже, щоб пшениця родила” або висловлювали інше прохання. Залежно від того, як зерна випнуться на спеченім хресті судили про те, який буде врожай. Після спечення хрестів деякі з них з’їдали, а інші держали аж до часу сівби в полі. Тоді брали спечені хрести, клали їх на межу поля, оберталися до схід сонця та відмовля ли молитву. Посіявши першу жменю зерна в полі, брали один із хрестів та з’їдали його, приказуючи “дай, Боже, і на той рік їсти свій хліб”. Інші хліби- хрести розкидали по ниві та заорювали, щоб збіжжя краще родило. Зберігали також один хрест під іко нами, який в відповідний час розтирали на муку, мішали з медом та давали бджолам їсти. ПАСКИ Найважливіше Великоднє печиво — це паска. Печення паски вважалося дуже важливим ділом в році, бо залежно від того, як паска вдасться, воро жили мабутнє. Кожна господиня хотіла, щоб її паска була найкраща і найбільша, і тому при печенні госпо диня виконувала магічні рухи, висказувала словесні формули і заклинання. Тісто на паску розчинювалось в ночвах чи діжі, яку клали на подушку, щоб паска була легка. Господиня мусіла місити тісто з побож ними думками, а злобні та погані думки відганяти. Під час печення паски в хаті ніхто не міг сісти чи робити голосні звуки, бо в печі могла паска сісти. В деяких околицях господар стояв на стійці перед хатою, коли пеклася паска, щоб ніхто не увійшов в хату і не врік паски. На Гуцульщині господар ви стрілював з пістолі, щоб дати сусідам знати, що паска печеться. При всаджуванні паски до печі го сподиня висловлювала такі побажання: “Якас влізла, аби с така вилізла”! “Свята паско, будь велична і красна, як сонце, бо сонцю тебе печемо. Хай всі члени родини будуть здорові! Хай діти ростуть так швидко, як ти ростеш”. Гарно спечена паска це велика радість в родині. Її ніс святити до церкви господар, як голова родини, завинену в рушник чи в бесагах. Окрім паски, в кошику або в “пасківнику” несли інші речі до свячення, як: сир, масло, сіль, солонину, хрін, яйця, писанки, а також навіть різне насіння. Зараз після свячення, всі верталися чим- скорше додому, щоб поділитися свяченою паскою і таким способом почати Великодній сніданок. З па сками пов’язані приповідки, як от: “Без нього паска не освятиться”. “Така паска, щоби її грім не розбив”. “Коли не прийду до церкви, то все паску святять”. Подек; ди на Україні зберігся звичай пекти паски: жовті, білі та чорні. І як пояснює дослідник С. Ки лимник, жовті пекли для сонця, білі для повітря, а чорні для родючої землі. Крім однієї великої паски господині пекли ще багато маленьких пасочок для кожного члена родини, а також перепічки (маленькі хліби), які роздавали на Великдень бідним. На Гу цульщині був також звичай пекти великий хліб, який називали “стільник”, в який запихали стільки яєць, скільки членів родини і так запікали. Давність паски, як обрядового печива позначується не лиш ритуа лами, які виконуються при печенні, але теж декора ціями, якими прикрашується паску. Верх паски по критий символічними знаками, виготовленими з ті ста, як хрест, солярні знаки, свастика, розетки, ли сточки, шишечки, а деколи навіть пташки, бджілки. Декорації пришпилювали стеблами з житнього око- лота або вербними прутиками. Навколо паски кла дуть обруч чи косу. Все це в давнину мало якесь відношення до поганської релігії і було пов’язане з культом сонця і хліба. ВЕСІЛЬНЕ ПЕЧИВО Із 2-ої групи обрядового печива, про яке маємо багато інформацій і яке найкраще зі всіх затрима лося в народному ужитку — це весільне печиво. КОРОВАЙ До весільних хлібів в першу чергу належить ко ровай — головний ритуальний хліб, який вважався жертвою для богів в передхристиянських часах, а теж був і причастієм для учасників весілля. З пе ченням короваю пов’язана велика кількість магічних ритуалів, які є оспівані та пояснені піснями під час його виготовлення та розподілу. Коровай бгають (місять) коровайниці — замужні жінки, які для цього спеціяльно запрошені і які добре знають своє діло. Звичайно є їх сім (мусить бути непаристе число) і кожна з них, ідучи бгати коровай, приносить зі собою щось із складників, як ось муку, яйця, масло тощо. Коровайниці мусять бути щасливо заміжні жін ки і під час бгання не говорити і не думати нічого злого, інакше коровай не вдасться і тоді не буде щасливим молоде подружжя. З весільних пісень до відуємося, що коровайниці, поки починають місити, миють руки, прикрашуються барвінком та просять Господа, Матір Божу, св. Николая, янголів допо могти бгати коровай. У весільних піснях теж пода- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top