Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
у всесвіті. Це є місце, де перебувають боги, душі померлих і туди злітаються пташки на зиму. Коли з вирію прилетіли перші пташки, в кожній хаті випі кали з тіста 40 жайворонків або інших пташок, як голуби, а також різні бублики, крендлі тощо. Роз давали це дітям, а діти бігали по селі та співали веснянки. Іноді ішли до схід сонця на горбок за село, підкидали пташки з тіста вгору та промовляли, щоб весна скоріше прийшла. Це було свого роду здобування ласк у богів природи. Пісня, рухи мали прискорити весняне пробудження. З прилетом жай воронків приходила весна, а це було необхідне для того щоб почати роботу в полі. Це давнє весняне свято покрилось християнським святом 40 мучени ків, яке припадає 9 березня. ХРЕСТИ З ТІСТА На весну також випікали з тіста “хрести” з жит ньої або пшеничної муки. Пекли їх звичайно в середу третього тижня посту. Зверху хреста втискали зерно, як пшеницю, жито або мак чи такі речі, як листки барвінку, червону заполоч тощо. Коли втискали зерно в тісто, примовляли "Благослови, Боже, щоб пшениця родила” або висловлювали інше прохання. Залежно від того, як зерна випнуться на спеченім хресті судили про те, який буде врожай. Після спечення хрестів деякі з них з’їдали, а інші держали аж до часу сівби в полі. Тоді брали спечені хрести, клали їх на межу поля, оберталися до схід сонця та відмовля ли молитву. Посіявши першу жменю зерна в полі, брали один із хрестів та з’їдали його, приказуючи “дай, Боже, і на той рік їсти свій хліб”. Інші хліби- хрести розкидали по ниві та заорювали, щоб збіжжя краще родило. Зберігали також один хрест під іко нами, який в відповідний час розтирали на муку, мішали з медом та давали бджолам їсти. ПАСКИ Найважливіше Великоднє печиво — це паска. Печення паски вважалося дуже важливим ділом в році, бо залежно від того, як паска вдасться, воро жили мабутнє. Кожна господиня хотіла, щоб її паска була найкраща і найбільша, і тому при печенні госпо диня виконувала магічні рухи, висказувала словесні формули і заклинання. Тісто на паску розчинювалось в ночвах чи діжі, яку клали на подушку, щоб паска була легка. Господиня мусіла місити тісто з побож ними думками, а злобні та погані думки відганяти. Під час печення паски в хаті ніхто не міг сісти чи робити голосні звуки, бо в печі могла паска сісти. В деяких околицях господар стояв на стійці перед хатою, коли пеклася паска, щоб ніхто не увійшов в хату і не врік паски. На Гуцульщині господар ви стрілював з пістолі, щоб дати сусідам знати, що паска печеться. При всаджуванні паски до печі го сподиня висловлювала такі побажання: “Якас влізла, аби с така вилізла”! “Свята паско, будь велична і красна, як сонце, бо сонцю тебе печемо. Хай всі члени родини будуть здорові! Хай діти ростуть так швидко, як ти ростеш”. Гарно спечена паска це велика радість в родині. Її ніс святити до церкви господар, як голова родини, завинену в рушник чи в бесагах. Окрім паски, в кошику або в “пасківнику” несли інші речі до свячення, як: сир, масло, сіль, солонину, хрін, яйця, писанки, а також навіть різне насіння. Зараз після свячення, всі верталися чим- скорше додому, щоб поділитися свяченою паскою і таким способом почати Великодній сніданок. З па сками пов’язані приповідки, як от: “Без нього паска не освятиться”. “Така паска, щоби її грім не розбив”. “Коли не прийду до церкви, то все паску святять”. Подек; ди на Україні зберігся звичай пекти паски: жовті, білі та чорні. І як пояснює дослідник С. Ки лимник, жовті пекли для сонця, білі для повітря, а чорні для родючої землі. Крім однієї великої паски господині пекли ще багато маленьких пасочок для кожного члена родини, а також перепічки (маленькі хліби), які роздавали на Великдень бідним. На Гу цульщині був також звичай пекти великий хліб, який називали “стільник”, в який запихали стільки яєць, скільки членів родини і так запікали. Давність паски, як обрядового печива позначується не лиш ритуа лами, які виконуються при печенні, але теж декора ціями, якими прикрашується паску. Верх паски по критий символічними знаками, виготовленими з ті ста, як хрест, солярні знаки, свастика, розетки, ли сточки, шишечки, а деколи навіть пташки, бджілки. Декорації пришпилювали стеблами з житнього око- лота або вербними прутиками. Навколо паски кла дуть обруч чи косу. Все це в давнину мало якесь відношення до поганської релігії і було пов’язане з культом сонця і хліба. ВЕСІЛЬНЕ ПЕЧИВО Із 2-ої групи обрядового печива, про яке маємо багато інформацій і яке найкраще зі всіх затрима лося в народному ужитку — це весільне печиво. КОРОВАЙ До весільних хлібів в першу чергу належить ко ровай — головний ритуальний хліб, який вважався жертвою для богів в передхристиянських часах, а теж був і причастієм для учасників весілля. З пе ченням короваю пов’язана велика кількість магічних ритуалів, які є оспівані та пояснені піснями під час його виготовлення та розподілу. Коровай бгають (місять) коровайниці — замужні жінки, які для цього спеціяльно запрошені і які добре знають своє діло. Звичайно є їх сім (мусить бути непаристе число) і кожна з них, ідучи бгати коровай, приносить зі собою щось із складників, як ось муку, яйця, масло тощо. Коровайниці мусять бути щасливо заміжні жін ки і під час бгання не говорити і не думати нічого злого, інакше коровай не вдасться і тоді не буде щасливим молоде подружжя. З весільних пісень до відуємося, що коровайниці, поки починають місити, миють руки, прикрашуються барвінком та просять Господа, Матір Божу, св. Николая, янголів допо могти бгати коровай. У весільних піснях теж пода- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top