Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
П’ЯТЬ РОКІВ, ЯК ЗВЕЛИСЬ З КОЛІН Я розумів, що мій народ весь час намагається звестися з колін... Іван Драч П’ять років тому слово ’’Чорнобиль" увійшло в лексикон мов світу. Це було 28 квітня 1986 року, коли радянські засоби масової інформації під ти ском скандинавців, які хотіли знати, звідки у них появилося стільки радіяції, повідомили, що два дні тому на Чорнобильській АЕС сталася аварія. Наслідки цієї аварії щойно тепер починають бути виразними: 2 травня минулого року посол Укра їни в Організації Об’єднаних Націй Генадій Удовенко вперше звернувся до міжнародної громадськости за допомогою для ліквідації наслідків катастрофи в Чорнобилі. Тоді з України на допомогу Удовенкові прибув д-р Юрій Щербак, дослідник аварії в Чорно билі і досвідчений борець з "аваріями” природного типу — епідеміями, і заявив в Економічній і Суспіль ній Раді ООН, що, на відміну від інших трагедій в історії світу, які залишаються в пам’яті, але біль від них зникає, "Чорнобильська катастрофа з часом стає гострішою, люди чимраз більше тривожаться нею”. І хоч ще довго не будемо знати, яких втрат за знала Україна в наслідок ядерного вибуху тієї ве сняної ночі 1986 року, вже протягом останніх кількох років з певністю можна сказати, що це був момент, який зрушив український народ і він почав зводи тись з колін. Цей народ, як сказав торік депутат Іван Драч у Верховній Раді УРСР, десятки років намагав ся звестися з колін, але протягом періоду від чорно бильської катастрофи він таки звівся. Це твердять у своїх виступах і той же депутат І. Драч, і такі по літики як Володимир Яворівський, Дмитро Павличко, Михайло Горинь, Вячеслав Чорновіл. Це ж, власне, завдяки цьому народові, який випростався, вони стали політичними лідерами, вибраними демократич ним способом. Але вже в перші дні після аварії, українські лі дери старого режиму зводились з колін просто тому, що ті, які сиділи на вершку імперської піра міди, зникли на той час і місце відступили своїм провінційним представникам. Раптом світ дізнався, що в Україні є свій уряд. До часу страшного вибуху з її підступними радіяційними хвилями мало хто на світі знав, що головою Ради Міністрів УРСР є Олек- сандер Ляшко. (Мабуть, більше людей поза Украї ною могли назвати ім’я губернатора штату Канзас або президента Сенеґалу.) Але вже 9 травня у най важливішому горішньому правому куті першої сто рінки газети "Нью-Йорк Тайме” кореспондент Філіп Таубман цитував Олександра Ляшка, "українського прем’єра”, який на пресовій конференції в Києві інформував про евакуацію 84,000 жителів з чорно бильської зони, а аґентство Ассошіейтед Прес ро зіслало по світі фото прем’єра Ляшка з пресконфе- ренції, яке було частиною репортажу в ’’Нью-Йорк Таймсі” . Справа в тому, що Михайло Горбачов, ще поки став першим громадянином ’’країни рад”, їздив по світі і не тратив нагоди зустрічатися з пред ставниками західніх засобів масової інформації, зник з обрію майже на три тижні після аварії і лише 14 травня виступив на телебаченні, вже тоді, коли тех ніки будували бетонний саркофаг довкруги реак тора число 4 на Чорнобильській АЕС. Навіть ще живий тоді партійний "бос” України Володимир Щер- бицький, який рік до аварії відвідав Америку і ви ступив перед американськими кореспондентами, не відновив з ними знайомства в перші дні травня, коли вони з’їхались до Києва, а натомість відступив місце на кону маловідомому голові маловідомого уряду. Це так всезнаюча ’’мудра Комуністична партія” , як її люб’язно не раз величали у виступах і на газетних шпальтах, раптом відкрила існування уряду і відсту пила йому передове місце. З всесоюзного уряду до Чорнобиля поїхав його голова Микола Рижков; у Києві кореспондентами з цілого світу займався го лова Ради Міністрів Олександер Ляшко. Через півтора року після Чорнобиля Ляшко пішов ”на заслужений відпочинок”. Його наслідник Віталій Масол, який витримав на цій посаді вибори у березні 1990 року, ’’полетів” щойно у жовтні того року на вимогу студентів, які не хотіли клячати, які воліли голодувати, а не клячати, і які засвоїли такі знамениті льозунґи як ”Хай живе КПРС на Чорнобильській АЕС”. Після Чорнобиля, отруйні продукти якого про сякали в екологію і однаково впливали як на пар тійних вельмож нової кляси, так і на трударів і хлі боробів, і ті й ті побачили, що досить брехні і ні сенітниць про ’’мудру політику партії” . Вони пам’ята ли, що власне ця ’’мудра політика партії” вказала не касувати першотравневого параду, не висилати дітей подальше від центру радіяції і сам Щербицький зфотографувався в Києві з онукою на початку трав ня, мовляв, все це ’’радіофобія”, небезпеки немає. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top