Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ СВ. П. ІРИНА МАТЕЙКО-БАЛКО З жалем спостерігаємо, як прорі джуються ряди СУА, і далеко від рід ної землі, на чужині, виростають нові могили його членок. 6-го жовтня 1990 р. членки 93-го Відділу СУА у Гартфорді, Конн., про водили на вічний спочинок свою по другу Ірину Матейко-Балко. Після май же 10 місяців тяжкої недуги, на 70-му році життя, перестало битися серце бл.п. Ірини Балко. Покійна була ди тиною "Срібної землі” — виростала, ходила до школи і закінчила учитель ську семінарію в Ужгороді. Воєнні події примусили її зали шити родинний дім. Щоб вирватися з гараздів скитальщини, вона і муж емі грували до Австралії, але й тут не залишилися надовго. У 1954 році подружжя Балків з малим синочком поселилося у Гартфор ді, Конн. Покійна раділа, бо тут є гарна українська громада, своя церква і школа. Коли у 1964 році заснувався 93-ій Відділ СУА, Ірина Балко включилася в ряди союзянок і брала активну участь в його діяльності. Лагідної вдачі, усміхнена, працьо вита і обов’язкова, вона часто була членом управи і залюбки працювала в референтурі суспільної опіки. Радо помагала у приготуванні базарів і річ них пікніків Відділу. Понад усе вона була ідеальною матір’ю і улюбленою бабусею. Вона жила їх життям і раділа їх успіхами. Працювала книговодом у Трініті коледжі у Гатрфорді, де здобула за гальну пошану у співробітників. У похоронному заведенні покійну прощала від союзянок Ірина Остап’юк (голова Відділу), а Володимира Те- слюк розповіла кілька зворушливих моментів з її життя. Покійна залишила у глибокому сму тку мужа Володимира, сина Олексан дра з дружиною, внуків Лесика і Ла- риску. Іванна Яцух, пресова референтка СВ. П. НАДІЯ ҐУЛАЙ Ділимося сумною вісткою, що 16 січня ц.р., після тяжкої недуги відійшла у вічність наша довголітня членка 11- го Відділу СУА в Трентоні бл.п. Надія Ґулай з дому Демчук. Народилася Надія 7 вересня 1914 р. серед краси подільської природи у Мшанах біля Тернополя. Початкову на уку переймала від свого батька, який був директором місцевої школи, опісля продовжувала навчання в гімназії у Тернополі. Патріотичне виховання, яке вине сла з родинної атмосфери, кинуло її у вир праці для поліпшення долі нашого селянства. Брала участь у різних органі заціях — "Сільському Господарі”, "Про світі”, Союзі Українок, у садочках для дітей, вчителювала. В 1936 р. одружилася з інж. Рома ном Ґулаєм. Подружжя спільно посвя чувалося культурній та виховній праці для нашого народу. Через воєнну хур товину були змушені покинути рідні сторони і опинилися на еміграції. Тут тяжко приходилося заробляти на про житок родини. Надя з любов’ю відда лася вихованню свого єдиного сина Бориса, а опісля трьох внуків, які були її гордістю та ціллю життя. Не забувала про громадську пра цю. Включилася у церковне життя па рафії св. свм. Йосафата у Трентоні. Була доброю парафіянкою та працюва ла у Сестрицтві. Вступила до 11-го Відділу Союзу Українок і як членка виконувала свої обов’язки віддано та сумлінно. Св.п. Надя була лагідної та веселої вдачі, тому здобула любов і пошану серед союзянок. Останні роки життя тяжко хворіла і змушена була постійно перебувати в постелі. Однак не попадала у зневіру, не нарікала. Зносила свою долю тер пеливо. Відійшла від нас людина кришталь ного характеру, скромна, вірна дружи на, добра мати, улюблена бабуня та сестра. Для подруг союзянок залиши ла пам’ять прикладної союзники та жаль у наших серцях назавжди. Від 11-го Відділу СУА прощала її Ярослава Лабка, а членки клали на домовину квітку любови. Голова Від ділу опісля зв’язала ці квітки у ки тицю, як знак пошани та співжиття. Хай ті квіти простелять шлях на вічний спочинок до Всевишнього, а запах їх нагадуватиме подих широких піль По ділля — улюбленої України. Вшановуючи пам’ять бл.п. Надії Ґу лай, переведено збірки на різні цілі. Однією з них була збірка на Фонд допомоги дітям і молоді — жертвам Чорнобиля у висоті 835.00 дол. По жертви склали такі особи: 100.00 дол. — родина Ґулаїв; по 50.00 дол. — Воло димир Маркевич, Зенон Процик; 30.00 дол. — д-р Юрій Джаман; по 25.00 дол. Мирослава Глушок, Володимир і Таня Демчуки, д-р Адам і Оля Джа- мани, Галя Костюк, Іван і Оксана Мики- тини, Люба Мриглоцька, Орест і Ганя Надраґи, Народний Дім, Мирон і Дана Осадци, Ігор і Дарія Сеники, Роберт і Кароль Пфайфери, Віра Надя Явор- ська; по 20.00 дол. — д-р Зенон Ґіль, Андрій і Юля Галайдіди, Михайло і Ма рія Глушки, Іван і Софія Головки, Ро ман і Леся Городиські, Євген і Леся Обаранці; 15.00 дол. — Орест і Марія Мицики; по 10.00 дол. — Анастазія Бой- цун, Стефа Ґец, Люба Ґоянюк, Яро слава Лабка, Романа Мицик, Юстина Надраґа, Зенон Федорович, Теодор і Марія Флюнти, Надія Юрчинська. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
