Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВЕЛИКОДНЯ ПРИГОДА Засвітило сонечко ранком у віконечко. Поклала мама в кошик паску, писанки, ковбаску та покликала донечку Параску: — Від себе і від Батька і від мене занесеш Бабусі Свячене! І пішла Параска: в кошику ковбаска, писанки і паска. А дорогою дивуються горобчики: — Цьвірінь! — що в Параски вишита запаска. Іде Параска, вийшла на горбок. А до неї Бровко — песик: скік та скок! — Куди ідеш та що несеш? — Несу я паску, писаночки, ковбаску, від Батька і від Мами і від мене — несу Бабусі Свячене. ли! Я знаю, їсти ти готовий, та не дам ніяк ковбаски — псові! — Поглянь, Парасю, в кошик — ще ж бо не порожній він! — Бровко благає, хвостиком махає. — Не порожній, ще остався... хрін. Викопала я його сама в городі — може стане Бровкові в пригоді? Дала Параска Бровкові ласощів тих, а Бровко лиш понюхав та: — Аааапчих! В носі закрутило, в очах потемніло. Пчихнув Бровко, заточився та штовхнув Параску. Випустила вона з рук кошик, паску, писанку, ковбаску... Покотилася з горбочка паска, а за нею стежкою всі писанки й ковбаска, а за ним кошик і Параска, а за ними, гавкаючи Бровко — пес. Котилися, котилися ранок весь. Аж мусіли стати, бо докотились до бабусиної хати. Встала тоді Параска, позбирала в кошик паску, писанки, ковбаску та про мовила: — Бабусенько, від Мами і від Тата і від мене принесла я ласощі вам на Свячене. І сказала, як пригода приключилася: як усі вони з горбочка покотилися. А Бабуся — нум Параску цілувати. Посадили її на покутті в хаті, а Бровкові біля порога дали велику кість. А він зубами: — хап! — і їсть, і досі їсть! — А не буде там нічого і для мене? — Бровко питає, хвостиком махає. — Писанки матуся написали, оленями, півниками, сонцями прикрашали. Не на те трудились мої Ненька, щоб з’їв Бровко писанки смачненько! — Подивись, Парасю, ще раз на Свяче не: може там найдеться що для мене? — Бровко питає, хвостиком махає. — Білу паску — не малі це речі! — Мама цілу ніч місили ще й пекли у печі. Ой, багато мали з нею праці! Чи ж годиться пасочка — собаці? — Подивись, Парасю, ще раз на Свяче не: я голоден — чи нема нічого в кошику для мене? — Лиш ковбаска, вся товстенька, з салом. Мама її довго начиняли, ще й пек- Ілюстрації Петра Андрусіва Леся Храппива. Писанка українським дітям, 1965
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
