Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВЕЛИКОДНЯ ПРИГОДА Засвітило сонечко ранком у віконечко. Поклала мама в кошик паску, писанки, ковбаску та покликала донечку Параску: — Від себе і від Батька і від мене занесеш Бабусі Свячене! І пішла Параска: в кошику ковбаска, писанки і паска. А дорогою дивуються горобчики: — Цьвірінь! — що в Параски вишита запаска. Іде Параска, вийшла на горбок. А до неї Бровко — песик: скік та скок! — Куди ідеш та що несеш? — Несу я паску, писаночки, ковбаску, від Батька і від Мами і від мене — несу Бабусі Свячене. ли! Я знаю, їсти ти готовий, та не дам ніяк ковбаски — псові! — Поглянь, Парасю, в кошик — ще ж бо не порожній він! — Бровко благає, хвостиком махає. — Не порожній, ще остався... хрін. Викопала я його сама в городі — може стане Бровкові в пригоді? Дала Параска Бровкові ласощів тих, а Бровко лиш понюхав та: — Аааапчих! В носі закрутило, в очах потемніло. Пчихнув Бровко, заточився та штовхнув Параску. Випустила вона з рук кошик, паску, писанку, ковбаску... Покотилася з горбочка паска, а за нею стежкою всі писанки й ковбаска, а за ним кошик і Параска, а за ними, гавкаючи Бровко — пес. Котилися, котилися ранок весь. Аж мусіли стати, бо докотились до бабусиної хати. Встала тоді Параска, позбирала в кошик паску, писанки, ковбаску та про мовила: — Бабусенько, від Мами і від Тата і від мене принесла я ласощі вам на Свячене. І сказала, як пригода приключилася: як усі вони з горбочка покотилися. А Бабуся — нум Параску цілувати. Посадили її на покутті в хаті, а Бровкові біля порога дали велику кість. А він зубами: — хап! — і їсть, і досі їсть! — А не буде там нічого і для мене? — Бровко питає, хвостиком махає. — Писанки матуся написали, оленями, півниками, сонцями прикрашали. Не на те трудились мої Ненька, щоб з’їв Бровко писанки смачненько! — Подивись, Парасю, ще раз на Свяче не: може там найдеться що для мене? — Бровко питає, хвостиком махає. — Білу паску — не малі це речі! — Мама цілу ніч місили ще й пекли у печі. Ой, багато мали з нею праці! Чи ж годиться пасочка — собаці? — Подивись, Парасю, ще раз на Свяче не: я голоден — чи нема нічого в кошику для мене? — Лиш ковбаска, вся товстенька, з салом. Мама її довго начиняли, ще й пек- Ілюстрації Петра Андрусіва Леся Храппива. Писанка українським дітям, 1965
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
