Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
КАНАДА Нема в світі нагород, недоступних для українців. Приємну звістку одержали ми з Канади через журнал ’’Промінь”. У Ріо Гол в Оттаві 16 жовтня 1990 р. генерал-губернатор Канади Гнатишин вручав шістьом заслуженим, вибраним жінкам медалі т. зв. ’’Нагорода людини” — "Персонс Авард”. Нагорода ця підносить жінку як особу в рамах державного закону і навіть дає їй право бути призначеною до Сенату Канади. Однією з таких жінок була визначна українка, про відна членка Союзу Українок Канади Галина Гна- тишин. Галина Гнатишин родом з Саскачевану. Була сту денткою учительського семінару в Саскатуні і пи- томкою Інституту ім. Петра Могили. Була в проводі Союзу Українок Канади, заснувала Комітет Українок Канади в Саскатуні і провадила його. Під час Другої світової війни працювала в центральному Воєнному Комітеті, в Червоному Хресті та була відзначена за працю. Багато праці поклала в Канадській Націо нальній Жіночій Раді і була учасницею зібрань світо вого значення і конференцій Міжнародної Жіночої Ради в Істамбулі, Банґкоку, Амстердамі, Перу, Ав стрії, Осло, Баготі і Найробі. В 1974 році була вибрана до екзекутиви Канадської комісії ЮНЕСКО. Дістала безліч нагород і медалю від Єлисавети II за її за гальну громадську працю, а Саскачеванський універ ситет надав їй почесний докторат права. Галина Гнатишин є матір’ю чотирьох дітей, всі є адвокатами. Ця нагорода вперше була признана 61 рік тому. УКРАЇНА В с. Тимошівці Маньківського району на Черка щині за порадою і при сприянні Лідії Орел відкрито музей українського фолкльору. Лідія Орел без пере більшення є одним з найавторитетніших знавців на родного одягу на Україні. З 50-ти тисяч експонатів музею народної архітектури та побуту України, більш ніж 8 тисяч — ті, яких торкнулися руки Лідії. В її доробку зібрання весільних, купальських, рекрут ських пісень, голосінь, народні обрядові дійства, приказки, прислів’я. Але не тільки науковою і до слідницькою роботою займається Л. Орел. Вона була запрошена консультантом в декілька фільмів, серед яких ’’Ярослав Мудрий", "Украдене щастя”. Любов до народу, його традицій привели молоду ФОРУМ СОЛДАТСЬКИХ МАТЕРІВ В Запоріжжі 14-15 липня м.р. відбувся екстрений фо рум солдатських матерів. Верховна Рада України прий няла постанову ’’Про проходження строкової вій ськової служби громадянами УРСР та використання працівників правоохоронних органів республіки за її межами”. Однак сотні матерів так і не дочекались передбаченого цим документом повернення своїх синів хоча б із "гарячих точок” країни. У прийнятій в Запоріжжі резолюції поставлена вимога перед союзним і республіканським урядами про те, щоб хлопці з України проходили військову службу на території своєї республіки, про поетапне перетворення Збройних Сил на професійну армію. Вимагається, щоб у законі про Збройні Сили була передбачена кримінальна відповідальність команди рів за казармене хуліганство, випадки загибелі сол датів з їх вини, за байдуже ставлення до своїх обов’язків. І ще одна вимога: ліквідувати військово- будівельні частини на території республіки і вже восени цього року припинити набір юнаків України у ці підрозділи, запровадити форму альтернативної служби за прикладом інших держав. Матері вимагають скоротити термін служби, на давати солдатам відпустки, створювати постійні медичні комісії по наборах при Радах, вводячи до їх складу членів Комітету солдатських матерів. На з’їзді прийнято Статут організації солдатських матерів України, затверджено її координаційну раду, головою якої обрано Людмилу Трухманову. Делегати з’їзду прийняли Звернення матерів до воїнів всіх округів і флотів. Делегати висловили ще одну пропозицію: Мініс- тер оборони України має бути цивільною людинию. І запропонували одну з можливих кандидатур — Люд милу Трухманову. полтавчанку, педагога за фахом, Лідію Орел в музей, де вже 17 років вона працює науковцем. Але на декілька місяців в році Лідія міняє тишу кабінету на гомін Волинських лісів, на дзвін Карпатських потоків і шум Наддніпрянських полів. Необхідність глибшого пізнання народної культури приводить її в усі реґіони України. З кожною етнографічною експедицією зба гачується музей, збільшується знань, повніше відкри вається рідний край. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top