Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ним кроком у цьому напрямі був приїзд до Сполу чених Штатів Америки у лютому цього року д-ра Івана Валені, заступника голови (Володимир Яво- рівський) комісії Верховної Ради України у справі Чорнобильської катастрофи. Він зустрівся з україн ськими громадами Нью-Йорку, Ньюарку та інших міст Америки, розповів багато сумних фактів про Чорнобиль. Хоч минає п’ять років з дня катастрофи, загроза дальшого отруєння населення радіяцією не зникає, бо величезна територія України забруднена. “Два мільйони населення прийняли шкідливу дозу ра- діяції, — сказав д-р І. Валеня. — Серед них є 360 тисяч дітей, а 13 тисяч до 14 років життя хворіють на щитовидну залозу й на рака, і для них уже виходу нема. Сто тисяч молодих людей віком від 25 до 40 років, які брали участь у ліквідації наслідків чорно бильської катастрофи, вмирають повільною смертю. Але про це всі мовчать”. Часто читаю в газетах, що “зелені”, “екологісти” та інші “миротворці” на Заході, які виступають на мітинґах, проводять демонстрації, голодівки, вима гають повної ліквідації нуклеарної енерґетики, за криття атомних електростанцій у вільному світі. Але не пам’ятаю, щоб вони протестували проти пуску реакторів на Чорнобильській атомній електростанції, яка загрожує людству. Усвідомивши небезпеку, яку і далі таять у собі чорнобильські реактори, народ України останнім часом виступив з різкою вимогою негайно закрити Чорнобильську атомну електростанцію. І хоч Москва плянувала продовжити працю станції, парлямент України прийняв рішення до 1995 року закрити її. Це неабияка перемога. Вона ще раз підтверджує, що “народ — велика сила”. Крім того, запроваджено мораторіюм на будівництво в Україні нуклеарних електростанцій. Останнім часом вчених непокоїть інша проблема, яка становить неменшу загрозу — сама 30-кілометро- ва зона навколо Чорнобильської АЕС, забруднена частинками нуклеарного палива. Спеціялісти підра хували, що під час вибуху в навколишнє середовище було викинуто 180 тонн радіоактивних речовин, до складу яких входять 350 (!) видів радіоактивних ізотопів, а це більше, ніж за всі проведені на Землі нуклеарні вибухи. Для порівняння скажу, що у Гі- рошімі було викинуто всього 20 кілограмів радіо активних речовин. РЕКВІЄМ Встанемо всі ми і їх пом’янем! Чашу гіркого напою осушим... Встанемо всі, поки ще ми живем, Поки горить ще вогонь в наших душах! Встанемо всі ми і їх пом’янем! Тих, що в холодних снігах замерзали, Тих, що в афганських містах помирали... Впали вони, і тому ми живем... Всі вони націй еліта були. Матір пречиста! Куди їх поділи? Наших апостолів розіп’яли, Наших пророків у тюрмах згноїли! Встанем! Хай будем достойні їх ми, Щоб називатись на світі Людьми! Д-р І. Валеня розповів, що в Україні бояться весняної повені, бо тоді радіоактивний бруд міг би бути змитий і потрапити на інші території України. Крім того, частина його могла б попасти у Дніпро і понести радіяцію аж у Чорне море. На щастя, остан німи роками не було снігових зим і не було повені на Дніпрі. “Тепер ведуться дослідження на затруєння плю- тонієм деяких дільниць Києва, — сказав гість з України,—І якщо це підтвердиться, то треба буде виселити все населення столиці... В Україні немає статистичних даних про наслідки катастрофи. їх почали збирати від літа минулого року. Створено також комісію, що досліджує злочини, вчинені тими, які приховували перед народом правду про розміри катастрофи”, —підкреслив д-р І. Валеня, який зай мається проблемами радіяції і має чимало наукових праць з цієї ділянки. “Проблем, зв’язаних з Чорнобилем, багато, а Україна технічно неготова їх вирішити, — сказав на закінчення науковець. — Та, зрештою, немає нині у світі країни, яка була б готова розв’язати цю про блему. Москві трагедія не загрожує, вона далеко. А в Україні майже кожна родина відчула на собі чорно бильську трагедію”. Основний тягар боротьби з ліквідацією наслідків катастрофи ліг на Україну. Тому вчені, суспільні і політичні діячі на Батьківщині шукають міжнародних зв’язків, співпраці з компетентними науковцями, спе- ціялістами із зарубіжних країн, щоб спільно вирішити наболілі проблеми. Протягом багатьох років, можливо, навіть протя гом життя кількох поколінь Чорнобиль залишиться незагоєною раною на тілі не лише українців, але й інших народів світу. Тому спільними зусиллями треба шукати шляхів, як врятувати людство від дальшого винищення Ірина Чайківська Д-р Іван Валеня. Dr Ivan Valenya Фото: Дам’ян Кордуба
Page load link
Go to Top