Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
поділена на різні політичні, економічні та суспільні сфери, розчленована між зовнішніми її потугами та розрічникована в справах релігії, права та культур них і освітніх систем. Так якби цих різниць було ще замало, українці проводили самі між собою гострі суперечки в справах релігії, мови, абетки, та всіх аспектів політики. Не мали вони сильних прихильни ків серед інших держав. Помимо того, Україна вижи ла і українці якось проіснували. Чи не найцікавіше явище в історії України це ось що — чому проіснувало навіть поняття українізму, як можемо пояснити многократні повторні і спонтанні відродження України, які кожного разу дивують як і прихильників так і ворожих обсерваторів того яви ща? Та й самі учасники відродження України повсяк часно дивуються йому, дивують учасників і провід ників тих рухів своєю популярністю, своїм масовим демократичним характером? В чому та сила, яку західні аналісти, не маючи іншого слова, називають націоналізмом? Не думаю, що можна серйозно про сто звести дефініцію націоналізму до понять дев’ят надцятого століття, прив’язання до народу чи до краю. Зрештою, така дефініція тавтологічна і не ка же нам нічого про саме явище націоналізму ані про його прояви. Правду сказавши, нам бракує окремих моногра фій про тих, хто осмислював чи оформлював погля ди сучасного націоналізму. Не знаємо також як ті погляди просочувались у народ. Вивчання робітни чої кляси — одна із улюблених тем сучасних істори ків — сама по собі скаже нам мало про Україну, де як кляса не творить більшості населення. Зрештою, прийдеться розглянути доцільність к л а с о в о ї аналізи історії. Як і державний устрій, так і клясова система в Україні не дають вичерпних інформацій про те, що саме творить Україну і її історію. Селяни, як фол- кльор України, поназбирали більше ідеалізацій чим солідного вивчення предмету. Та і не можемо ото тожнювати історію України з вивчанням життя од нієї кляси. І хоч можемо осуджувати Богдана ’’п’яно го”, і Мазепу, і Отамана Петлюру, і Винниченка та Петрушевича, мовляв, всі вони короткозорі та не вишколені політики, не находимо в історії України особистостей позитивних чи неґативних, в яких схре щувалась духова та реальна історія України. Отже вивчання історії чільних особистостей не шлях до відтворення історії України. Держави Україна не мала; економічним клясам — високим і низьким — на її територіях бракувало суцільної маси та організації, щоб стати впливовими чинниками в краю: військо не відігравало тривалої ролі у краю; церква ніколи не перебрала влади над громадою; і інтелігенції не вдалось затримати владу у своїх руках. Щож нам залишається? Де найти ту історію України, яка б нам кинула зрозумілий погляд на ми нуле? Притаманність народнього розвитку України ле жить у громаді та у зорганізованих формах громад ського життя. Нам потрібно розглянути та вивчити форми громадської праці, щоб могти схарактеризу вати те, що творить суспільство на Україні, при чому не слід обмежуватись до так званих українських організацій. Висвітлення праці громадських орга нізацій — власне насамперед треба просто виявити існування громадських організацій — дасть нам кра щу можливість пізнати суспільство України. Вивчан ня держав — українських та к о л о н іа л ь н и х — як і ви вчання всіх інших тем історичних дослідів потрібні також для зрозуміння формування суспільства на Україні. Та центральна тема дослідів, сам фокус аналізу, мусить бути на Україну і на громаду на Україні. Дивлячись на справу з тієї точки зору, бачи мо, як мало знаємо про громадську працю на Укра їні, про традиції громадського життя, економічної кооперації, церковної автокефалії. Тут і лежать білі плями історії України, тут і лежать контури її приза бутого існування, тут і лежать ті корінні відмінності які уможливлювали українську стихію в 1919 році, коли Росія не зуміла зорганізувати свої демократич ні сили; можливо тут і зрозуміння потенціяльної сили сучасного Руху. У ньому народ бачить не історичну символіку жовто-блакитного прапора — хто ж бо знає ту історію і звідки б її знати? — а ба чить більше чим символ. Бачить потенціял зоргані зованої громади, цього, що в сучасній американській науці називаємо громадським суспільством (civil so ciety), тобто народу, як громадської спільноти, яка намагається досягнути звичайного вигідного куль турного існування. Коли будемо розглядати творення та працю гро мад на Україні, побачимо, що маємо до діла з органі зованою силою, а не з відмінником ’’хлопомани”. Побачимо також, що міт імперії, мовляв, настане хаос, якщо впаде центральна влада, це міт, той самий, що існував до 1914 року в обороні імперій. Ім перії часто творять свою мітологію, щоб її накинути підвладним народам. Так, Імперії Европи перед 1914 р. зуміли поширити, а то і повірити в переконання, що занепад імперій доведе до хаосу, війни, та різні одного народу другим. Виглядало, що, щоб затрима ти мир, треба рятувати імперії. Сучасний СССР представляє аналогічну ситуацію. Для декого загро за перед можливою балканізацією сходу Европи є так сильна, що оправдує піддержку явно не компе тентних урядів. Вивчення історії громадського життя на Україні не лише покаже фальшивість міту імперії, але і до поможе нам побачити, що життя українських громад не проявляє виключно ідеологічний, а тим і не мен ше фанатичний характер. Ну, і вивчення громад включить у нашу історію цю частину населення яку звичайно переочуємо — жінок. Жінки бо відіграють активну ролю у громад ському, хоч не завжди у політичному, житті України. Про це я писала вже. Такий підхід також поставить нас віч-на-віч із обмеженнями наших громад, із питанням вихідців 10 ’НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 1990 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
