Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
в наукових та популярно наукових колах точиться дискусія, хто і що саме творить інтелігенцію. В схід- но-европейському контексті інтелігенція це явище позитивне — це творчі сили народу, на сторожі на родних вольностей перед тиранською державою. Одначе, інтелігенція, яка в Росії породила револю цію 1917 року, також спричинилась до звихнення ідеалів демократії. На заході, де поняття та історія інтелігенції розглядається під кожним аспектом, інтелігенція — чи інтелігентщина — також набрала критичного значення. Мовляв, це група популярних мислителів, які не вглиблюючись у суть справи, про понують легку, розв’язку важним проблемам, не зав жди беручи під увагу можливі негативні наслідки суспільних експериментів. Не тут місце розглядати ці справи, одначе треба зазначити, що плитке зрозу міння історії уможливлює інтелігенції легко перетво рити історію на арсенал ідеології. І так історія, яка має берегти нас перед ідеологією і її надужиттями, стає прибічником ідеології. Тоді історія не висвіт лює минулого, не дає засобів зрозуміти сучасне. Це особливо негативно відбивається на народах, які не зуміли затримати чи вибороти своєї державности або не зуміли виробити демократичного суспіль ства. Ідеалізована історія не дає реальних можливо стей вибороти самостійність, суверенність і демо кратію. Історія може бути символом, але історія, зве дена виключно до символу, перестає бути ефектов- ним символом. Політичні події у східній Европі завадили в осмисленню історії України? Чи комусь це вдалось зробити? Історія повинна в першу чергу описати свій предмет. Звичайно, коли описуємо дану річ, почи наємо від характеристичних рис того предмету. Рід ко коли приступаємо до опису предмету відмічаючи відсутність такої чи іншої риси. Описуючи стіл, не кажемо, що це не крісло, і не живе дерево і не бор сук. Розглядаючи історію України, історики часто так хочуть оправдати тему, що вони підходять до неї не Зчточки зору чим історія України є, а радше намага ються описати чим вона могла б бути, якби її розви ток пішов дещо інакше. Такий підхід до теми це уосіблення найвищої форми дискримінації — прий няти чужі форми, щоб означити межі дефініції влас ного предмету. Мовляв, для вивчення історії України не досить існування України — чим би та Україна не була — ні, треба бачити Україну в такий самий спосіб, як будь яку іншу державу. Коли ми хочемо знати історію України, нам прийдеться вивчати саму Україну. Не вистачить вжи вати модель вивчання інших народів; краще присту пити до власної теми, навіть коли виринають обме ження нашої теми. Як же підходити до вивчення історії України? Зайво вивчати державний устрій, бо це нам мало скаже про історію України, особливо дев’ятнадця того та двадцятого віку. Підкреслити, що Україна втратила державність чи не вдержала суверенности, намагаючись схарактеризувати історію України, це однозначне з дефініцією стола — мовляв це не дош ка і не сосна. Вивчання історії держави, чи навіть на родньої історіографії, зможе стати в пригоді коли знаємо, що історіографії завдячуємо існування наро ду. Та навряд чи сказалиб ми те, навіть і про Іст о рію Русов яка більш як будь-яка інша історична книжка затримала свідомість окремішности україн ського народу після упадку Козаччини. Вивчання української літератури, та особливо розглядання мовної полеміки минулого століття, по каже нам думки та спосіб дії інтелігенції. Це, до речі, звичайний підхід до історії України, особливо до розглядання її культурного відродження. Деякі істо рики дальше будують свої історичні досліди на роз гляданні питань інтелігенції. Хоч цей підхід на- світлює клімат дебат та зацікавлень так званої куль турної провідної верстви народу, не можемо бути певними, що він дає правдиве віддзеркалення життя та інтересів народу. Література сама в собі, не ви світлює життя громади, а відтворює його через призму поглядів автора. Мовна полеміка, в свою чергу, охоплювала лиш ту частину громади, яка мала доступ до друкованого слова. Уважна праця в епістолярній, часто ще досі не друкованій літерату рі, виявляє відмінний портрет громади від загально прийнятого. Це виявляється найбільш драматично, коли розглядаємо листування Олени Пчілки або Олександра Кониського з Омеляном Огоновським. З того листування можна б зробити припущення, що поділ думок серед української громади не був такий яскравий, як це виглядало б з розглядання статтей чи літературних маніфестів. Вивчання народного фолкльору, припускаю може нам дати багатий матеріял про історію Украї ни, особливо коли підходити до нього з позицій культурної та лінгвістичної антропології. Для істори ка України більш сучасного періоду головним питан ням буде наскільки елементи фолкльору вдержали — чи створили — поняття суцільности українського на роду, та у якій мірі цей процес був свідомим нама ганням створити почуття національної єдности. Та навіть коли б взятись до теми — а мені не відомо, чи хтось і береться до неї саме так — виринає ще одне питання. Елементи фолкльору, які українці вживають для самовизначення — писанки, вишивки, деякі тка нини, пісні чи навіть дерев’яні чи глиняні вироби і деякі страви — служать засобом задержання існую чої спільноти. В ніякій мірі вони не зумовлюють при стосування до сучасних проявів громади і поза сво його роду емоційним, атавістичним задоволенням, вони не дають засобів провести громаду у будуче. Географічні та економічні елементи навряд чи визначать границі історії України навіть новітніх ча сів. Наше перше питання — як вивчати історію Укра їни новітньої ери — дальше не розв’язане. Україна дев’ятнадцятого та двадцятого століть ’НАШЕ ЖИТТЯ”, ТРАВЕНЬ 1990 9
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
