Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
В І Т А Є М О У Н А С В Г О С Т Я Х Г А Н Н У М И Х А Й Л Е Н К О А Т Е Н А П А Ш К О (Львів) Учителька і бібліотекар Ганна Михайленко — член Української Гельсінкської Спілки, член Това риства української мови в Одесі та Товариства ”Ме- моріял”. Ще на початку 50-их років родину Ганни Михай ленко було виселено з Львівської области в зруси фіковану Одесу. Ганна стає борцем за національні і людські права в Україні. За цинічно сфабрикованими звинуваченнями в антирадянській пропаганді та агітації, в 1980 році Ганна Михайленко була запроторена в казанську психіятричну тюрму. Адоптована Міжнародною Амнестією, як в’язень сумління. В травні 1988 р. Ганна звільнена з ув’язнення, по вертається в Одесу. Незважаючи на важкі поневіряння, та втрату здоров’я, Ганна Михайленко є дальше активною учасницею Українського національно-демократич ного руху. Вона вважає своїм обов’язком познайомити світ з умовами перебування у психіятричній тюрмі жінки- в’язня. ... Як же Вам, Жінко, на нарах спиться... Ви ж не грабіжниця, ані не вбивця. Як же Вам, Жінко, на нарах спиться... Вам би купатись кожного ранку У водах, що пахнуть зіллям рум’янку... Вас на світанку будять конвої, Ведуть, як бранку, до водопою. А за стіною вогні-неони, У магазинах ніжні нейлони, Різні жіночі срібні брязкальця, Персні на Ваші тоненькі пальці... Бряжчить понуро замок тюремний. Уже не,кафський І не гаремний. Як же Вам, Жінко, кажуть у очі: ’’Руки за спину!” — руки жіночі... Відійшли війни за переколи, Позаростали квіттям окопи, А чи Вам, Жінко, щастя насниться? В наш вік космічний, Такий трагічний, Що аж комічний — Як же Вам, Жінко, на нарах спиться... З ж урналу "Український Вісник", ч. 8, 1987. ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1990 11
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
