Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
В І Т А Є М О У Н А С В Г О С Т Я Х Г А Н Н У М И Х А Й Л Е Н К О А Т Е Н А П А Ш К О (Львів) Учителька і бібліотекар Ганна Михайленко — член Української Гельсінкської Спілки, член Това риства української мови в Одесі та Товариства ”Ме- моріял”. Ще на початку 50-их років родину Ганни Михай ленко було виселено з Львівської области в зруси фіковану Одесу. Ганна стає борцем за національні і людські права в Україні. За цинічно сфабрикованими звинуваченнями в антирадянській пропаганді та агітації, в 1980 році Ганна Михайленко була запроторена в казанську психіятричну тюрму. Адоптована Міжнародною Амнестією, як в’язень сумління. В травні 1988 р. Ганна звільнена з ув’язнення, по вертається в Одесу. Незважаючи на важкі поневіряння, та втрату здоров’я, Ганна Михайленко є дальше активною учасницею Українського національно-демократич ного руху. Вона вважає своїм обов’язком познайомити світ з умовами перебування у психіятричній тюрмі жінки- в’язня. ... Як же Вам, Жінко, на нарах спиться... Ви ж не грабіжниця, ані не вбивця. Як же Вам, Жінко, на нарах спиться... Вам би купатись кожного ранку У водах, що пахнуть зіллям рум’янку... Вас на світанку будять конвої, Ведуть, як бранку, до водопою. А за стіною вогні-неони, У магазинах ніжні нейлони, Різні жіночі срібні брязкальця, Персні на Ваші тоненькі пальці... Бряжчить понуро замок тюремний. Уже не,кафський І не гаремний. Як же Вам, Жінко, кажуть у очі: ’’Руки за спину!” — руки жіночі... Відійшли війни за переколи, Позаростали квіттям окопи, А чи Вам, Жінко, щастя насниться? В наш вік космічний, Такий трагічний, Що аж комічний — Як же Вам, Жінко, на нарах спиться... З ж урналу "Український Вісник", ч. 8, 1987. ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, БЕРЕЗЕНЬ 1990 11
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
