Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
Більшість виявлених мною в Ценяві скринь, слід віднести до минулого століття, лиш деякі до першого десятиліття XX ст. Вже тоді давні скрині в селі замі нювали куфрами (куфри — трохи більші від скринь, на схованих колесах, із закругленими віками, без будь-яких декоративних елементів; часом вони бу ли, як казали, "політуровані”, деколи зроблені з ке дрового дерева). Між виявленими мною перегін- ськими весільними скринями нема й двох зовсім од накових. Очевидно, це витвори рук різних майстрів, а може, й з різних місцевостей та часів, що якимось збігом обставин ’’назначили” собі зустріч у цьому селі. Обстежені весільні скрині майстровані тільки з букового дерева. Вигладжене дерево має дуже гарну текстуру. Завдяки своїй твердості букові скрині не пропали за століття. Правда, їх побило ша шелем. Цікаво, що скриня косиха має ніжки, зробле ні з тисового дерева. Гадають, що вже тоді дорого цінне тисове дерево було досить рідкісним, хоч Дов- бушева Дзвінка хвалиться перед опришком, правда, у поемі, що ”в мене двері тисовії” (Ю. Федькович, ’’Довбуш”). Основним інструментом обробки тису стала сокира, а іноді столярський вісний ніж. Для різьблення вживано різця, як одно вістря циркуля; ним вирізьблювали кола й розетки. Ширина скрині найчастіш 97-100 см, висота 74- 80 см, глибина — 50-55 см. На висоту ніжок припа дає 20-25 см. Давніші скрині (косиха, паеуся) трохи звужені до верху (3-4 см), що надає їм елегантнішого вигляду. Таке звуження вимагало столярського вміння й додаткової уваги, тому з часом майстри, задля меркантильної вигоди, "забули” про нього. На скрині косиха мною завважено, що ліва її ніжка шир ша від правої (на 4 см). Мабуть, і майстер не дбав про абсолютну симетрію, та й, зізнаємося, скриня не втратила від цього у своїй принаді. Як правило, пе редня й бічні стінки аналізованих скринь складають ся з трьох дощок (деколи з двох). Звичайно, кожна дошка є й своєрідною ’’рамою” для орнаменту. Це добре видно на скрині під назвою міні. В ній доліш ня дошка вужча, тому на ній розміщено три розетки меншого розміру, верхня ж дошка ширша — на ній дві розетки, відповідно збільшені. Передня стінка попадинчиха з двох дощок. Тут розміщено два ряди однакових розет. Таке саме розміщення орнаментів бачимо і на скрині гуляста. На павусі орнаменти ніяк ”не рахувалися” з розміром дощок; на бічних стінках — тільки по одній великій розеті на всю площу. Окремо варто сказати про скриню міні. Вона, справді, ’’міні”: її величина — приблизно половина звичайної. Гадаю, ця скриня — рідкісний примірник між скринями колекції. Її ширина 58 см, висота 40 см, глибина 29 см; на висоту ніжок припадає 12 см. Певне, то була скриня для біжутерії, хоч, можливо, вона могла бути зроблена і як дитяча скриня- іграшка. Описувані весільні скрині з буку змайстровані без єдиного цвяха й склеювання — усе тримається на дерев’яних кілках. Дошки між собою (в довжину) стикувалися в такий спосіб, що нижня була загос трена, а верхня лягала на неї відповідною вижоло- биною. Середня дошка ("хребет”) віка у скрині паву- ся — завширшки 15 см. Вона обтесана зверху, як да шок, і відповідно видовбана зі споду. З двох її боків у вижолобини входять дошки завширшки по 19 см. Зв’язують їх і фіксують дві поперечні бічниці, у які вони впущені частково до половини, а частково на скрізь. Бічниці заокруглені, рідше ступеньками. У задньому кінці бічниці є круглі отвори, які надіва ються на вісь; нею служить відповідно вистругана верхня задня дошка. Дно скрині також входить у вижолобини у всіх стінках, а дошки між собою пов’я зані так само, як і у бічних стінках. Як правило, найпоширенішим орнаментальним мотивом, що повторюється у всіх скринях, є так зва ні розети. Такі самі "розети" можна побачити і на різьблених сволоках у хатах жителів різних районів Карпат. Інші часті елементи орнаменту: смерічка, хрести, трикутники, ромбики, прямокутники, кру жечки, паралельні рисочки. Усі давні бойківські ве сільні скрині майстри обов’язково "протягали” на стоєм вільхової кори. Вільхову фарбу можна упізна ти по підтьоках всередині скринь. Зрозуміло, що бі лий орнамент, вирізаний на пофарбованій свіжій по верхні, дуже елегантно виглядає. У старих скринях (павуся, косиха) після того, як вони були покриті фарбою і на них нанесено різьблений рисунок, окремі поля орнаментів покривано ще й чорною фарбою. Про вживання чорної фарби для прикраси скринь не згадує ні В. Шухевич, ні А. Будзан. У пізні ших скринях на тих місцях подибуємо або тільки синю фарбу, або синю з чорною, почергово. Буває, букового лісу. Такі скрині продукували, здебільшого на продаж, у великому селі Перегінську (12000 насе лення), над Лімницею. Ще в 30-х роках нинішнього століття привозили скрині на ярмарки. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
