Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
ВЕСІЛЬНІ СКРИНІ СЕЛА ЦЕНЯВИ У цьому повідомленні викладаю свої спостере ження над сімома весільними скринями власної колекції та десятьма іншими, що мені їх довелося ба чити, збираючи скрині, розпитуючи майстрів, стар ших людей та ведучи принагідні нотатки в селі Це- няві Рожнятівського району Івано-Франківської об ласті. В роботі мені допомогли рисунки скринь, дані в книзі В. Шухевича ("Гуцульщина”, 1904), описи двох скринь, які нині експонуються у Львівському музеї етнографії та художнього промислу, а також стаття А. Будзана ’’Яворівські мальовані скрині” у журналі ’’Народна творчість та етнографія” No. 5, 1968. У статті А. Будзана, зокрема, сказано, що жителі гірських районів Карпат свої скрині прикрашували ’’плоским різьбленням або випалюванням”. За моїми спостереженнями, бодай на Бойківщині, випалюван ня у оздобленні скринь не застосовувалося. Я звірявся щодо цього у старожилів і майстрів села Ценяви та й сам ніколи, не лише у цьому селі, айв інших місцевостях Бойківщини випалюваних речей не завважив. Букове дерево до художнього випалю вання, очевидно, не дуже придатне, а весільні скрині виготовляли в цих околицях тільки з буковини. Описи тих двох скринь, що зберігаються у Львівському музеї етнографії та художнього проми слу, починають з визначення їх як ’’саркофагових”. Зібрані мною примірники є весільними скринями. Правильнішого визначення ім дати неможливо, ос кільки вони мають призначення атрибутувати у ве сільному обряді, а не похоронному... На жаль, брак колекцій скринь взагалі й відсутність грунтовних до сліджень про них не дають змоги зараз ширше по ставити питання про можливе призначення усіх різ номанітних скринь на території України. Проте у Це- няві різьблених скринь з іншим, не весільним, при значенням не було й не має. Таку скриню сім’я на бувала лише для молодої й при нагоді весілля, щоб дати її з віном (виправою, як кажуть ценявці) моло дій до шлюбу. Тим-то я не можу погодитися із на звою "саркофагова скриня”, хоч би як така назва влучно відображувала їхні конструктивні особли вості. Саркофаг — то труна, а радісна весільна скри ня не може бути труноподібною. У мене під рукою — польська публікація "Спільнота праци” (1936), де вміщена фотографія скрині — в основному такої форми, якими й ми займаємося, з аналогічними ор наментальними мотивами і сказано: "Волоська скри ня дійшла аж до Сілезії”. Волощиною називалася ко лись південна частина Румунії, між Трансільван ськими Карпатами й Дунаєм. В часи Римської імперії (11-І 11 ст.) Волощина входила до складу провінції Да- кії. Також відомо, що від XIV ст. на основі так звано го волоського права існували в Галичині на Прикар патті пастуші оселі. Може, звідти взяв назву поль ський автор. Я не за тим, щоб такі скрині називати "волоськими". Я не вірю, що автохтонне населення не могло само дійти до створення відомих нам форм скринь. Якось же могло створити свій власний стиль церков... Саркофагоподібність весільних бойківських скринь, очевидно, витворилася невипадково, на це мали вплив багато-які чинники вітчизняної історії та культури, естетичні смаки майстрів й практичне призначення хатньої речі як такої. Ценява, повністю належна етнографічній Бой ківщині, здавна вирізнялася загальним культурним розвитком, міцними культурними традиціями, зокре ма, процвітанням ремесел; тут завжди працювало чимало умілих майстрів — кушнірів, каменярів, плот- ників, ковалів. У давніші часи ценявські майстри по будували у багатьох селах Галичини близько сотні дерев’яних церков; і посеред Ценяви є гарна церква, збудована з дерева ще 1745 року. Однак весільних скринь тут ніколи не виготовляли: не було під боком
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
