Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
В холодний листопадовий ранок відпровадили ми на вічний спочинок бл.п. Марію Чировську. Бл.п. Марія з Ридзаїв Чировська померла 26 листо пада 1989 р. на 88 році життя, після довгої і тяжкої недуги. Покійна Марія Чировська була донькою Олени і Максиміліяна Ридза їв. Народилася в Городенці 18 червня 1902 року. Закінчила гімназію в Сам- борі 1921 року. Опісля вступила на фі лологічний факультет Українського 1-го листопада 1989 року відійшла у вічність бл.п. Теодозія з Сербин- ських Дурбак. Покійна була пресовою референткою 17-го Відділу СУА в Маямі, Фл. Була вона людиною енер гійною, а при тому дуже скромною і побожною. Теодозія Дурбак народилася в ро дині о. Якова Сербинського і Софії з Кисілевських, — старої і знаної на Поділлі священичої родини. Її життя не було легким, часом навіть дуже тяжким. Вже осиротівши, покінчила учительський семінар в Коломиї. Якийсь час учителювала в "Рідній Школі”, а згодом десь в корінній Польщі. В 1949 році приїхала до США, де вивчила ще й другу професію — техніка-патолога. Бл.п. Теодозія понад усе любила своє рідне Поділля. їздила туди, вела широку переписку з цілою родиною, якій багато допомагала матеріяльно. В своїх листах в Україну висловлювала сміливо свої погляди, які в той час не були надто сприємливі чи дозволені. ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ вільного університету. В роках 1922- 1928 була студенткою філософського факультету математично-природничо- го відділу Університету Яна Казимира у Львові. В 1928 р. закінчила універси тетські студії зі ступнем магістра біо логічних наук. В міжчасі в 1926 р. одержала учительський диплом з державного учительського семінара у Львові. Після закінчення студій пра цювала учителькою у Львові і потім у Польщі. На еміґрації перебувала в Австрії, звідки в 1949 p., разом зі своїм чолові ком д-р Володимиром Чировським, приїхала до Америки, до Род Айленд і замешкала в Потакет. По приїзді не гайно включилася в громадське і релігійне життя. Коли засновано в По такет 25-ий Відділ СУА ім. княгині Ольги, стала його чільною членкою, займаючи різні пости в управі Відділу. Ніколи не жаліла труду і часу, з пов- ною посвятою віддавала себе для добра нашої громади. Дуже любила українське народне мистецтво, була мисткинею-вишивкаркою. Залишила по собі чудові вишивки для церкви св. Михаїла у Вунсокет. Цікавилася всіми проявами культурного і громадського життя, була дуже обов’язкова, точна, жертвенна і понад усе гостинна. Останні роки життя бл.п. Марії бу ли дуже сумні. Вона понад три роки пролежала спаралізована в лікарсько му домі. Її бистрий ум ще довго боров ся з безвладним тілом. Терпіла але не піддавалася, цікавилася всім, але не дуга поволі перемагала, і так попро щалася зі світом. Марія Чировська не залишила ніякої родини. В своїй ос танній волі залишила для мене малу суму грошей. Я, вшановуючи світлу пам’ять Покійної, — в подяці Всевишньому за всі благословення для моєї родини, передаю цю суму на добродійні цілі, з того 600 дол. на Му зей СУА в Нью-Йорку та 100 дол. на Пресовий Фонд журналу ’’Наше Жит тя”. Ірена Клюфас Проявила свою громадську діяль ність, будучи взірцевою членкою 17- го Відділу СУА в Маямі, Фл. Допису вала про діяльність Відділу до "Нашо го Життя” та до ’’Свободи”. З її відхо дом у Вічність членки Відділу втрати ли цінну співробітницю. Хай чужа земля буде їй легкою. Вічна їй пам’ять. Ірина Ракуш голова 17 Відділу СУА в Маямі, Фл. 2-го січня 1990 р. відійшла у віч ність ще одна довголітня членка 33-го Відділу СУА в Клівленді, Володимира з Світликів Кухта. Покійна була зав жди привітна, усміхнена і готова до праці і помочі. Народилася вона в Су довій Вишні в Західній Україні. Її мати виховувала троє дітей у важких умо вах. Під час війни батько потрапив в російський полон і тільки після вось ми років повернувся з Сибіру до роди ни. Після закінчення школи Володи мира працювала в ’’Просвіті” і "Со колі” в Судовій Вишні. Як членка ’’Сокола” в 1933 році брала участь у святі ’’Сокола Батька” у Львові. В 1938 році вийшла заміж за Василя Кухту і прожила з ним щасливо ЗО років. Піс ля німецького табору переселенців в 1949 році переїхала з чоловіком до Америки, до Клівленду. Після смерти чоловіка, важко хворою Володими- рою опікувався з великою посвятою її брат Михайло Світлик. З великим жалем прощали членки 33-го Відділу в останню дорогу свою подругу. Як вже стало звичаєм нашого Відділу, вклали покійній до труни грудку землі із могили Лесі Українки — патронки нашого Відділу. Вічна їй пам’ять. Марта Сидір пресова референтка Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
