Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
КОВЧЕГ Сцена з вистйви "Маруся Чурай”. Гриць — Олег Драч. Маруся — Татіяна Каспрук. “Marusia Churaj." Scene from the produc tion. Hryc' Oleh Drach, Marusia Tatiana Kaspruk. боротьбі та творчості Василя Стуса стала не просто мистецькою подією, але й протестом проти замов чування цього імени. Трагічна доля поета, що загинув у брежнєвських таборах, стала для молодих акторів прикладом мужности, адже театрові довелося від чути на собі тиск бюрократичної машини. Але від стоявши існування програми в репертуарі, театр відстояв і своє право говорити на повний голос. Крім сучасної української поезії, що звучить у виставі, були підготовані композиції за творами Б. І. Антонича і Т. Шевченка, який подавався без удаваної патетики, таким, яким він є для нас тепер. Театр звернувся і до поезії "розстріляного відродження”, яка була викре слена з української культури понад півстоліття. Всі перелічені роботи поставив художній керівник театру, але в репертуарі є вистави й інших режисерів: "Останню ніч Сократа” С. Цанєва поставив А. Ро- тенштайн, а "Чарівну рукавичку, або Чудеса Щедрого вечора” — актор театру Андрій Тимчишин. Невдовзі львів’яни побачать прем’єру за творами Лесі Українки ”На полі крови” та ’’Йоганна, жінка Хусова” у постановці В. Кучинського. У Львові існує живий, творчий театр, який від різняє прекрасний смак у підборі репертуару, інтелі гентність та майстерність виконавця, високий про фесійний рівень. А головне — своє, неповторне обличчя. Навкруги театру гуртується не тільки теа тральна, а взагалі творча львівська інтелігенція, що ще раз нагадує майстерність ’’Березоля”. Театр молодіжний, отже всі ще молоді. І справа не у віковому цензі: ”Хай не здається це легко важним, — у театрі ми шукаємо еліксир молодости”, як сказано у творчому маніфесті Молодіжного театру. Я не зрікаюсь вас. Із праглибин я пам’я т т ю напружено пульсую — так ніби кров'ю суджених годин усіх віків енергію несу я. Так ніколи, так ніколи мені: не встигну знати всіх імен народу. Етруски, скіфи, анти, — їхній гнів в моїй любові чорним жалом сходить. Хто як вмирав — чи пішо, чи в сідлі, хто у степу, а х то в дрімучій пущі, хто був окутий золотом в землі, а хто лише корінням всевидющим... Хто з вас був духом вільний, як вулкан, а хто рабом убогим та неситим, це небо вічне — спільний наш курган, у цій землі ми рідні — вічні скити. Але безлюдніє вже наш Чумацький Шлях. Помалу заростає полинами. Все менше ми мандруєм по світах — та к гірко кличе ця земля під нами... Так ніколи, та к ніколи гребти в чужих річок замулені пороги. Вирівнюєм натомлені хребти. Вирівнюєм розгублені дороги. Бо час такий — не поодинці нам тепер ні ж и ти , ані помирати. Бо в Л еті повінь. І несе вона ковчег всесвітній для страшної страти. Все має на ковчег отой зійти: потопні води із льодовиками, всі виміри земні, усі світи, небесна твердь і вогнедишний камінь. Могили ваші і сумні степи, і рік змілілих пересохлі жили. І вік пребутній, що не наступив, і той, котрий бездумно ми прожили. Зійдімось разом, як одна рідня. На цій межі присядьмо на дорогу. А хто запросин Роду не прийняв, — останню то й відкинув засторогу. Великий Роде! Розімкнувся Час. Вставайте всі — з найглибшого Мовчання. Як наша мудрість не порадить нас — зійдем разом на то й ковчег печальний. Великий Роде! Не втече ніхто — ні в склепи*, ні в музейні фоліанти. Це не очисний первісний потоп: загинуть всі — етруски, скіфи, анти. Загинуть всі — звитяж ці і кати, і бунтарі, і діти безневинні. Якщо любов усіх не освятить — « Дзвін ч. 4, 19 попливемо по т ій ріці огненній. *склеп — гробівець.
Page load link
Go to Top