Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
вжди відповідні люди бралися за це діло, хоч мали добру волю. Із-за цього уведено великий хаос і нанесено багато шкоди цій ділянці. Дійшло до того, що ми вже не знаємо різниці між народним мистец твом і прикладним чи популярним, а кічом і халту рою, яку бачимо на кожному фестивалі. З цієї при чини маємо людей у громаді, які соромляться цієї мішанини в народному мистецтві і тоді кплять зі всього — і злого, і доброго, і навіть з людей, які тим займаються. Час від часу є навіть закиди, що через таку сконцентрованість над народним мистецтвом ніхто не знає про наше елітарне мистецтво. Заки дають, що ми себе зводимо до етнографічної маси, а не підносимо до нації. І у всьому цьому нібито винна ота вишивана сорочка. Всі ці закиди зовсім не слушні. Народне мистецтво не стримує нікого від нічого. Все це лише обманлива ’’вилазка” тих людей, які нічого не роблять, а все критикують. Мене болить найбільше те, що ми своїм незнанням, неувагою занечистили народне мистецтво і понизили його у немистецтво, а кажемо, що воно нас понижує. Отже, що таке народне мистецтво? Народне мистецтво створене народом, в україн ському випадку — селянами, які хоч належали до розвинутого суспільства, але були відокремлені від еліти, від софістикованої верстви. Цей народ, жив відносно ізольовано від елітарних впливів і творив у своєму специфічному стилі речі для свого вжитку і після свого смаку. Це мистецтво було утилітарне, функціональне. В давнину мало релігійне пристосу вання й було естетичним вираженням народу. На родне мистецтво — анонімне, бо групове, й хоч час від часу виступають індивідуальні народні мистці, яких знаємо по імені, — це рідкість. Коли індустрія, комерційність поширилася і стали доступними всім верствам народу, справжнє народне мистецтво починає занепадати або й зникати. Всякі відродження народного мистецтва вже не те саме. Важлива річ, яку зробило відродження, це те, що врятувало зразки народного мистецтва від загибелі, збираючи їх, записуючи відомості або прямо копію ючи. Народне мистецтво творилося на підставі тра диційних правил, на законах, зразках, які розвивались віками (ми називаємо це іноді ’’клясичними зразка ми”) і дотримувалося встановлених норм. Це мистец тво творилося в рамках певних законів, від яких народний творець не відступав аж до часів своєї дезорієнтації, яка прийшла в кінці XIX століття під впливом індустрії тощо. Щоб правильно вчити інших про народне мистецтво, треба збагнути його суть, знати його віковий розвиток. Все, що ми сьогодні творимо в ділянці народного мистецтва, в більшості прикладне мистецтво, бо беремо старі зразки і при стосовуємо до сьогоднішніх потреб і матеріялів. Іноді точно копіюємо — як народну сорочку. Час від часу з’являються одиниці і кажуть, що вони творять на родне мистецтво. Це неможливо тут. Може трапитися таке ще на Україні, але не тут. Дуже часто буває так, що цей новітній народний творець в Америці бере всього потрошки, змішає все разом і каже, що це новий твір. Може нова мішанина, але не новий твір. Народне мистецтво, народна творчість — це наука, яку треба вивчати, а щойно тоді братися за пристосування чи виконання. Чи це буде організоване народне мистецтво, чи прикладне мистецтво оди ниць, воно мусить спиратися на традиції, інакше принесе шкоду. Народний мистець відчував інтуїти вно, що і як творити. Ми сьогодні це інтуїтивне відчуття мусимо здобути вивченням і теж вчити інших. Отже, ми знаємо, що ми зробили, чи робили неправильно й чому. Тепер, коли хочемо рекоменду вати навчання про українське народне мистецтво дітям і молоді, мусимо до цього приготовитися, вивчаючи його перед тим, як вчити інших. Поперше, ми не повинні оперувати фразами ’’Найкраще ми стецтво в світі”, ’’Ніхто такого не має”, ’’Наші звичаї найориґінальніші”. Коли щось подібне бачимо в іншого народу, тоді кажемо ’’вони в нас то вкрали” і т.д. Наше народне мистецтво найкраще для нас, бо воно наше, а не тому, що воно найкраще в світі. Інші народи мають теж гарне мистецтво, включно з на шими сусідами. Не пошкодило б поцікавитися цим. Досі ми застосовували навчання з народного мистецтва тільки з практичного боку (технічне вмін ня). Цього не досить. Зовсім не досить. Важливіше є дати тло, пояснити, чому і як творилося, проаналі зувати мотиви і їх комбінації, пояснити символіку і т.п. Найкраще почати обговорювати ті речі в україн ському народному мистецтві, які бачимо найчастіше: народний одяг і вишивка пристосовані до нього. Тому що ми дуже часто послуговуємося народним одягом при різних оказіях, не маючи автентичних, тільки виготовлених тут, добре було б, щоб молодь орієнтувалася в правильному виді окремих одягів різних околиць. Важливо пояснити, що існує набагато більше народних одягів, ніж лише полтавський та гуцульський. Іноді, коли дивимося, як діти висту пають в народних одягах, здається, що то цигани, а не українці. При вивченні народного одягу діти можуть багато скористати, бо навчаться дещо з географії і з мови. Не можна ж говорити про поліський стрій без опи сання околиці, в якій ті люди жили, про мочари і густі ліси, про те, як кожний клаптик незатопленої землі був для них дорогоцінною річчю. Подібно можна розказувати й про інші частини України. Треба розказати про те, як формувався одяг і чому він такий, а не інакший. Найважливішою частиною одягу є сорочка. Кру гом її пошиття і прикрашення є багато повір’їв при казок. З цього багатого матеріялу можна вибрати і поділити на те, що більш підходить дітям даного віку. Чи є матеріяли для цього? Є, але вони пороз кидані і треба багато праці, щоб все це зібрати і приготовити лекції. Вишивка — це прикраса одягу, головно сорочки. Вишивка, якщо вміти приглянутися до неї, це не тільки орнамент, але символічна мова, з якої можна відчитати різні таємниці. Розклад вишивки на одягу мав свої цілі, були причини, чому укладали так, а не інакше. Були причини, чому був такий кольорит у вишивці, а не інакший. Отже маємо до діла з магічним значенням вишивки. Далі можна вчити про саму композицію орна менту, приглянутися до різних комбінацій та перму- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
