Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
МИСТЕЦЬКО-МУЗЕЙНА І КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЯ КОНФЕРЕНЦІЇ 31 березня ц. р. в Нью Йорку відбулася спільна конференція згаданих референтур для Округ Нью Йорку, Ню Джерзі і Нової Англії з участю 78 членок СУА і гостей. Ранішню сесію відкрила та провадила нею Ірина Руснак — мистецько-музейна референтка Головної Управи, яка по черзі представляла доповідачок. Стефанія Гнатенко говорила на тему "Український Музей — це допомога Україні” . Вона сказала, що допомога полягає на влаштовуванні виставок, ви данні каталогів, пресових звідомленнях та радіопе- редаваннях (’’Голос Америки” чи радіо ’’Свобода”). Все це допомагає заповнити білі плями в мистець кому житті України. Темою виступу Ярослави Ґеруляк була ’’Мисте цька чи немистецька виставка” . Прелеґентка зупи нилася на змісті виставок, особливо народного ми стецтва, яке сягає незапам’ятних часів (650 р. до Хр.). Вона запропонувала Українському Музеєві зор ганізувати виставку української культури від найда вніших часів. Любов Волинець розповіла про ролю україн ського народного і прикладного мистецтва у вихо ванні дітей та молоді. ’’Народне мистецтво дає нам ідентичність. Це є спосіб самозбереження на емі- ґрації. Знання про народне мистецтво і любов до нього треба передати молодшому поколінню” , — сказала Л. Волинець. Після полуденку Лідія Гладка, заступниця голови СУА для справ культури, пояснила учасницям, яке завдання мають Відділи СУА у культурно-освітній ділянці. Вона представила доповідачку Віру Качмар- ську, яка висвітлила тему "Дух преси і вияви літера турної творчости в Україні”. Доповідачка розповіла про стан українського життя під час перебудови, особливо після катастрофи в Чорнобилі, про видання в Україні і про виступи на установчих зборах Руху, про чудову українську молодь і просила допомогти їй вийти на світову арену. Проф. Іван Головінський, темою якого було "Українська мова як основний чинник національного збереження”, порушив справу про важливість знання та збереження української мови в Україні і діяспорі, про те, що можна зробити, щоб мова стала справжнім чинником самозбереження. Христя Навроцька у своєму слові "Як зреалізу вати культурно-освітню працю у відділах СУА” по дала конкретні поради з тематики та зацікавлення членок СУА, пояснила, де можна дістати матеріяли і які можливості проведення в життя культурно-осві- тньої програми. Конференція принесла задоволення як організа торам, так і слухачам, які в дискусіях висловлюва лися про неї дуже позитивно. X. Навроцька ЛЮБОВ ВОЛИНЕЦЬ УКРАЇНСЬКЕ НАРОДНЕ МИСТЕЦТВО У ВИХОВАННІ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ Українська народна творчість — народне мистец тво — це важлива частина української культури. Це те, що дає нам дуже очевидну, наочну ідентичність і, правильно чи не правильно, ми ідентифікуємо іноді тільки з цим нашу національність. В нашій історії народне відродження починалося саме від народної творчости. Українці в діяспорі теж послуговуються народною творчістю, народним мистецтвом, як за собом самозбереження від асиміляції. Ми пишаємося цим мистецтвом між собою, перед чужинцями, по стійно говоримо про нього, дискутуємо, користує мося в нашому особистому й громадському житті. Уживаємо також, як засіб індоктринації в українстві нашого молодшого покоління. Одним словом, всюди беремо зі собою це народне мистецтво — де треба й не треба. Все робимо, крім одного — ми справді глибоко не вивчаємо його, знаємо все дуже по верхово. Народитися українцем ще не значить на родитися зі знанням про українське народне мистец тво, хоч багато в це переконані. Повірте мені: в лоні української матері немає якоїсь помпи, яка б вливала це знання в зародок. Знання *3 цієї ділянки треба набути наукою і як науку передати це знання дітям і молоді. Наше знання часто складається з технічного вміння і багатьох стереотипних фраз, які дуже гарно звучать, але нічого не кажуть. В додатку до того вивчаємо кілька негативних фраз про народне ми стецтво інших народів, головно наших сусідів, за буваючи про стару правду, що колй не пошануєш чуже, не пошанують і твоє. Ми вже дуже довго обходимось, так би мовити, без організованого ви вчення народного мистецтва. І хоч цей предмет повинен би бути включений в систему викладів і лекцій в школах українознавства, тільки в деяких школах це практикується. В більшості уважають, що воно не дуже потрібне. Переважно жіночі організації взяли на себе обов’язок поширювання знання про народне мистецтво, організовуючи курси, доповіді тощо. Давніше, на щастя, в кожній сім’ї був один член родини, який міг, хоч не науково, але практично, навчити, розповісти про народну творчість, мистец тво, звичаї. Не завжди вся ця доривочна робота виходила на користь народному мистецтву. Не за
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
