Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
проблеми як на душевний світ героїв, на їх психо логічний стан. Тут продовжується традиція О. Гон- чара, Є. Гуцала, Юрія Щербака, Гритора Тютюнника. Особливо треба відмітити малу прозу, в якій висту пають дитячі постатті, які бачать яскравіше довко лишні явища, реагують на дисонанси в людських відносинах. Малій прозі останніх років присвятила свою розвідку Елеонора Соловей.16 Нова динаміка суспільного життя, пробуджена людська свідомість очікують від літератури, особли во від прози, що вона активно зареаґує на суспільні зміни, відкриє при представленні внутрішнього та зовнішнього світу літературних героїв глибші спої й відтворить правдиво складні процеси, що проходять в різних верствах суспільства. Найвідважнішого голосу після 1985-го року в Україні набрала лірика, де у поезіях Івана Драча, Ліни Костенко, Павла Мовчана, Дмитра Павличка та інших поетів заторкуються загрожені культурною- політикою уніфікації національні, загальнолюдські та морально-етичні цінності. Загальний образ лірики останніх років дуже багатогранний і емоційно на пружений. Поезія в постійних пошуках гармонії і позитивної фільософії буття. У ній сильно відчутний голос болю за всі ущерблення, що їх зазнала природа чи рідна культура. У протилежності до поезії 60-их років, коли панував оптимізм та порив у майбутнє, і найважливіша риса ліричного героя був романтизм, то сучасна лірика говорить різними голосами. Поети не виступають від цілого покоління, від народу чи епохи, а радше від себе самих. Сьогодні поезія закликає опам’ятатися, усвідомити трагічний стан речей та загрожене буття. Вона закликає жити чесно і працювати над оздоровленням суспільства та за- гибаючої природи. Суттєва переорієнтація, що про ходить в поезії — не писати як це робилося десяти літтями, на догоду часові, а в інтересі нового духу оновлення. В роки застою, коли панував строго бережений ’’порядок”, поетів, що піднімали свій голос і били на сполох, сприймали як порушників суспільного спо кою. Пригадаймо тільки долю такого поета як Василя Стуса. Шістдесятники порушували гострі с о ц іа л ьн і питання і суспільні теми, — як це робив Василь Симоненко з оскарженням негосподарности, забрі- ханости, утисків — поезія виконувала функцію жур налістики та публіцистики, яких голос не реагував на ці негативні суспільно-політичні явища. Сьогодні якраз навпаки — журналістика і публіцистика б’ють на сполох в різних ділянках суспільно-політичного та культурного життя, порушуючи наболілі питання, поезія натомість звернена вглиб душі, що відчуває дисгармонію, яка запанувала на всіх обширах ду ховного життя. Хоч в цьому зверненні до внутрішних проблем можна вбачати також реакцію на десяти- літну бездушну декляративність, яка була головною рисою поезії минулих років. Високі теми, як правда, краса, вони викликали у читача зневіру, бо він був оточений чимсь протилежним. Сьогодні лірика звер нулася до природи, до пережитої чи переосмисленої історії, до щирого, невимушеного спогаду. Ми зупинимося коротко над кількома поетами, які сьогодні, на нашу думку, є найкращими пред ставниками української поезії. Найвизначніше місце займає все ще Ліна Костенко, що 1977 р. заговорила після довготривалої мовчанки (’’Над берегами вічної ріки”). Крізь всю її творчість проходить єдність етичних та естетичних засад, яким вона осталася вірна впродовж життя. Поезія для неї тотожна з власною долею, вона уважає себе покликаною, пе редати і відобразити болі, тривоги і катаклізми на шого віку. її дальші твори "Неповторність” (1980), історичний роман у віршах "Маруся Чурай” (1979, 82), ”Сад нетанучих скульптур” (1987), дають нам можливість прослідити кредо поетеси про немину чість людських надбань. Ця думка тягнеться чер воною ниткою головно крізь всі її поезії з історично- культурною тематикою, в яких ідеться в основному про спадкоємність духовних традицій. Ліна Костенко заступає думку, що людина повинна духовно жи витися так надбанням розуму і розвиватися у все вищій спіралі прогресу, як і духовними скарбами, що передавалися з глибини віків від одного покоління в друге. Мотив естафети, що стоїть на початку її творчости виступає в різних формах також в пізніших поезіях. Вона пише про позитивні естафети духов ного змісту, що ушляхетнюють людину, але також про естафети міщанського споживацтва, що стягають людину вниз, де вона деградує і тратить своє об личчя. Поет, якого читачі відкривають щойно останнім часом, хоч він друкується вже від початку 70-их років, це Павло Мовчан. У своїх поезіях він старається подати соціологічний аспект життя людини в тота літарному суспільстві, в якім обі сторони, і ті що панують, і ті над якими панують, втрачають своє людське обличчя. Його поезія це драматична історія приниженої, скаліченої, упослідженої української людини, яка втратила гідність і самоповагу. У своїх фільософічно насичених поезіях Мовчан закликає до душевного і духовного пробудження і творчого неспокою. 1989 р. появилася збірка "Осереддя", в якій крім нових поезій зібрані й ті, що їх впродовж років вилучувала цензура. Мовчан хоч і бачить лю дину знівечену, він вірить у її оновлення. Саме цьому аспектові його поезії присвячена стаття Христини Хамицької ’’Феномен Павла Мовчана”.17 Молода українська лірика заговорила до читача дуже різними голосами, в неї ще багато пошуків власних поетичних форм і себевияву. Одночасно в молодій поезії можна прослідити, що відчуття на ціональної самоповаги та особистої гідности відро джується. Молоді поети схильні засуджувати поко ління своїх попередників, що жили й творили в атмосфері минулих десятиліть. їх дратують фено мени, що ще досі не викорінилися, такі як націо- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
