Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВЕЛИКЕ СВЯТО Вулицею міста Львова переходила громад ка хлопців із звіздою і вертепом. Хлопці радіс но гомоніли відвідуючи доми рідних і знайомих людей, бо цього року ніхто не боронив їм коля дувати. Сьогодні Йордан, в церкві святили во ду а тепер вони докінчують коляду, яку почали під час Різдва. — О, які гарні наші різдвяні звичаї! — раді ли хлопці, а ще до того в кишенях у кожного з них знайшлися солодкі медяники й цукорки, якими їх обдаровували. Надворі потемніло. Славко попрощався з хлопцями й побіг по сходах до маленького мешкання, де проживали його батьки, старший брат Олесь і ще хтось дуже, дуже дорогий і близький Славкові: старенький пан з малень кою сивою борідкою, завжди усміхнений і все готовий розказувати якусь нову, правдиву історію, яку він сам пережив — це дідусь Бог дан. Він як 15-річний юнак вступив у ряди ук раїнського війська, Українських Січових Стрільців. Славко дуже любить слухати тих ці кавих оповідань, які розказує дідусь Богдан. У сусідній кімнаті мама приготовляла синьо-жовті прапори з тризубами для Олеся і його товаришів. Всі завважили, що мама була зворушена, але, усміхаючись крізь сльози, не переставала шити. Дідусь привітав Славка і сказав: — Сьогодні ми закінчуємо наші чудові різ двяні святкування святим Водохрещам а тепер залишилося всего тільки три дні до великого українського національного Свята Незалежно- сти*. Його відзначаємо на пам’ятку події, що сталася в Києві тому 71 років і я був її свідком. 22-го січня 1919 року на площі св. Софії задзво нили дзвони, які сповіщали про відродження Самостійної Соборної Української Народної Республіки. Це було наше велике свято і тому українці в цілому світі в цей день кожного року його відзначають. Відправляється Служба Бо жа, відбуваються концерти. Цього року у Львові будемо його особливо відзначати, — винесемо синьо-жовті прапори і створимо ’’живий ланцюг”! — Як це буде? — спитав хлопець. До кімнати ввійшов Олесь: — Так, Славку — ми всі візьмемося за руки, щоби получити українські міста від Львова до Києва. Ми всі хочемо доказати, що ми є діти на шої одної великої України і бажаємо всі жити в згоді! — Мамо, пусти мене з ними, я теж хочу бути частиною того великого свята, — сказав Славко. — Візьміть його — задрижав голос дідуся Богдана — іди, іди, Славку — такий і я був ко лись.. * Independence Day. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top