Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ВЕЛИКЕ СВЯТО Вулицею міста Львова переходила громад ка хлопців із звіздою і вертепом. Хлопці радіс но гомоніли відвідуючи доми рідних і знайомих людей, бо цього року ніхто не боронив їм коля дувати. Сьогодні Йордан, в церкві святили во ду а тепер вони докінчують коляду, яку почали під час Різдва. — О, які гарні наші різдвяні звичаї! — раді ли хлопці, а ще до того в кишенях у кожного з них знайшлися солодкі медяники й цукорки, якими їх обдаровували. Надворі потемніло. Славко попрощався з хлопцями й побіг по сходах до маленького мешкання, де проживали його батьки, старший брат Олесь і ще хтось дуже, дуже дорогий і близький Славкові: старенький пан з малень кою сивою борідкою, завжди усміхнений і все готовий розказувати якусь нову, правдиву історію, яку він сам пережив — це дідусь Бог дан. Він як 15-річний юнак вступив у ряди ук раїнського війська, Українських Січових Стрільців. Славко дуже любить слухати тих ці кавих оповідань, які розказує дідусь Богдан. У сусідній кімнаті мама приготовляла синьо-жовті прапори з тризубами для Олеся і його товаришів. Всі завважили, що мама була зворушена, але, усміхаючись крізь сльози, не переставала шити. Дідусь привітав Славка і сказав: — Сьогодні ми закінчуємо наші чудові різ двяні святкування святим Водохрещам а тепер залишилося всего тільки три дні до великого українського національного Свята Незалежно- сти*. Його відзначаємо на пам’ятку події, що сталася в Києві тому 71 років і я був її свідком. 22-го січня 1919 року на площі св. Софії задзво нили дзвони, які сповіщали про відродження Самостійної Соборної Української Народної Республіки. Це було наше велике свято і тому українці в цілому світі в цей день кожного року його відзначають. Відправляється Служба Бо жа, відбуваються концерти. Цього року у Львові будемо його особливо відзначати, — винесемо синьо-жовті прапори і створимо ’’живий ланцюг”! — Як це буде? — спитав хлопець. До кімнати ввійшов Олесь: — Так, Славку — ми всі візьмемося за руки, щоби получити українські міста від Львова до Києва. Ми всі хочемо доказати, що ми є діти на шої одної великої України і бажаємо всі жити в згоді! — Мамо, пусти мене з ними, я теж хочу бути частиною того великого свята, — сказав Славко. — Візьміть його — задрижав голос дідуся Богдана — іди, іди, Славку — такий і я був ко лись.. * Independence Day. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
