Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Проїжджаємо Львівську область; в Тернопіль ській " ХВИЛЯ”, здається, ще густіша, хоча націо нальної символіки менше. Виїжджаємо на Житомир ське шосе і раптом... що це? — На шосе нікого, "ХВИЛЯ” обірвалась. Вискакуємо з автомашини, кров пульсує в висках. — Що робити? Уже 11.30, а тут розрив, а тут не ма людей! Але тут чуються голосні гудки автобусів — коло нас проїжджає і різко спиняється перший, із львів ським номером; з нього вискакують люди і швидко розбігаються вздовж дороги, на ходу беручись за руки. Другий автобус проїжджає далі і там повторю ється те ж саме. Ось під’їхали три вантажні автомашини з терно пільськими номерами. На передній священик у свят ковому одязі, а на лавках, тісно притиснувшись один до одного, селяни. Вони з Підгаєцького району, у них не має проходити "ХВИЛЯ” і вони на власний кошт винаняли авта, виїхали ще вночі, щоб тут прий няти участь. їм сказали, що коло Новоград-Волин- ська не вистачає людей і ось вони тут на допомогу. — Скажіть де нам ставати?! їдемо далі. А назустріч вже мчить Чернігівський автобус і люди в ’’ХВИЛІ’’ подають руки тернопіль чанам. Тут свої місця на житомирському шосе зай мають актори Київського театру, і ось хвиля вже з’єдналася, злилася. Не можна сказати, щоб житомирці зовсім не приймали участи в "УКРАЇНСЬКІЙ ХВИЛІ”, але було їх мало і тому єднати їх мусіли люди з різних місць України. А вже коли "ХВИЛЯ” з’єдналася, сколихну лась, заспівала (Ой, та українська пісня, — що вона може?!!), з хат все більше почали виходити місцеві люди і потрохи приєднувалися до гурту. 12-та година 21-го січня 1990 року. Люди в мі стах і селах, по дорогах України від Івано-Франків ська (Станіславова) через Львів до Києва, куди ішла ЗЛУКА українських земель, беруться за руки, злива ються у єдину хвилю єднання. У багатьох місцях, ближче біля населених пунктів, навіть братись за ру ки не треба, бо люди стоять тісно, плече в плече, а іноді в два-три ряди. А де-не-де, не дотягнувшись руками передають собі бинду і все таки ось вона є нерозривна хвиля, що з’єднала Західню і Східню Ук раїну в єдину державу. Так, саме — " ХВИЛЯ", не ’’ЛАНЦЮГ”. Бо ланцюг передбачає щось сумне, тривожне, тяжке, а хвиля наша мінялася і грала на сонці національними барва ми, сміялася і співала, жартувала і раділа. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
