Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Проїжджаємо Львівську область; в Тернопіль ській " ХВИЛЯ”, здається, ще густіша, хоча націо нальної символіки менше. Виїжджаємо на Житомир ське шосе і раптом... що це? — На шосе нікого, "ХВИЛЯ” обірвалась. Вискакуємо з автомашини, кров пульсує в висках. — Що робити? Уже 11.30, а тут розрив, а тут не ма людей! Але тут чуються голосні гудки автобусів — коло нас проїжджає і різко спиняється перший, із львів ським номером; з нього вискакують люди і швидко розбігаються вздовж дороги, на ходу беручись за руки. Другий автобус проїжджає далі і там повторю ється те ж саме. Ось під’їхали три вантажні автомашини з терно пільськими номерами. На передній священик у свят ковому одязі, а на лавках, тісно притиснувшись один до одного, селяни. Вони з Підгаєцького району, у них не має проходити "ХВИЛЯ” і вони на власний кошт винаняли авта, виїхали ще вночі, щоб тут прий няти участь. їм сказали, що коло Новоград-Волин- ська не вистачає людей і ось вони тут на допомогу. — Скажіть де нам ставати?! їдемо далі. А назустріч вже мчить Чернігівський автобус і люди в ’’ХВИЛІ’’ подають руки тернопіль чанам. Тут свої місця на житомирському шосе зай мають актори Київського театру, і ось хвиля вже з’єдналася, злилася. Не можна сказати, щоб житомирці зовсім не приймали участи в "УКРАЇНСЬКІЙ ХВИЛІ”, але було їх мало і тому єднати їх мусіли люди з різних місць України. А вже коли "ХВИЛЯ” з’єдналася, сколихну лась, заспівала (Ой, та українська пісня, — що вона може?!!), з хат все більше почали виходити місцеві люди і потрохи приєднувалися до гурту. 12-та година 21-го січня 1990 року. Люди в мі стах і селах, по дорогах України від Івано-Франків ська (Станіславова) через Львів до Києва, куди ішла ЗЛУКА українських земель, беруться за руки, злива ються у єдину хвилю єднання. У багатьох місцях, ближче біля населених пунктів, навіть братись за ру ки не треба, бо люди стоять тісно, плече в плече, а іноді в два-три ряди. А де-не-де, не дотягнувшись руками передають собі бинду і все таки ось вона є нерозривна хвиля, що з’єднала Західню і Східню Ук раїну в єдину державу. Так, саме — " ХВИЛЯ", не ’’ЛАНЦЮГ”. Бо ланцюг передбачає щось сумне, тривожне, тяжке, а хвиля наша мінялася і грала на сонці національними барва ми, сміялася і співала, жартувала і раділа. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top