Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ Ділимося сумною вісткою з членством СУА, що 21-го грудня 1989 року на 89 році життя померла Почесна Голова 28-го Відділу СУА в Ньюарку, Н.Дж. Анна Настюк. Анна Настюк народилась 22 січня 1900 року на Золо- чівщині в селі Олесько. Молодою дівчиною приїхала до Америки й замешкала в Ньюарку. Прищеплена в дитин стві любов до рідного краю ціле життя керує Анною, вона вступає до різних гуртків, співає в церковному хорі ”Боян" при церкві св. І. Хрестителя, де й знайомиться із своїм май бутнім мужем. Під час другої світової війни, свідомі місцеві українки організують український відділ Червоного Хреста та жіно чий культурний клюб "Дочка України", який в 1946 році з’єднується із 28-им Відділом СУА. В 1947 році Анну На стюк, як найкращого організатора, Загальні Збори Відділу обирають головою 28-го Відділу, яким вона успішно керує 17 років. Відділ нараховував 152 членки та славився відмін ною працею в різних ділянках громадського життя. За від дану працю Збори 28-го Відділу іменували Анну Настюк Почесною Головою Відділу. Покійна відзначалася лагідністю, жертвенністю, гос тинністю та правдивим патріотизмом, втішалася в громаді високим авторитетом, за що ми любили і шанували її. З великим жалем прощаємось із нашою незабутньою Почесною Головою, згадуючи з вдячністю її довголітню працю на добро СУА, громади. Нехай земля прибраної батьківщини буде їй легкою. Амелія Цяпка ПОПРАВКА В "Нашому Житті” з січня 1990 р. на стор. 32 в рубриці ’’Пожертви на Будівельний Фонд" зайшла помилка. Проси мо вибачити і подаємо правильний текст нотатки: В пам’ять бл.п. Наталі! Шуст, складаю 150.00 дол. на буді вельний Фонд Українського Музею в Нью-Йорку. Лідія Крушельницька. Замість квітів на свіжу могилу бл.п. Мирона Ганушевсько- го, на Український Музей у Нью-Йорку зложили через Ро- честерський Комітет розбудови УМ: по 100.00 дол. Мирон і Ірина Руснаки, д-р Тарас і Іванна Ганушевські, Роман і Марія Ганушевські; по 50.00 дол. — Степан і Ольга Гану шевські, Марійка Ганушевська-Гал, Наталя Ґуран, д-р Юрій і Христина Свищуки, д-р Іван і Александра Кизики; по 30.00 дол. — о. Петро і Оленка Ганушевська Ґаладзи; по 25.00 дол. — Теодор і Марія Угорчаки, Володимир і Лідія Базар ки; по 20.00 дол. — Андрій Ганушевський, Омелян Дрого бицький і 5.00 дол. — Михайло Кузьма. 28-го вересня 1989 р. померла по довгій тяжкій хворобі членка 89-го Відділу в КергонксонІ, Н.Й. бл.п. Іванна Ярош- Боб’як. Бл.п. Іванна до нашого Відділу перейшла з 119-го Відділу в Йонкерс, Н.Й., де була однією з засновниць його також заступницею голови 1983-1985 р. По переїзді до Кер- гонксону вступила до місцевого Відділу СУА в 1986 р. та прийняла обов’язок виховної референтки на протязі двох років. В зв’язку з погіршенням здоров’я відійшла від актив ної діяльности Відділу, але все цікавилася його працею. 1-го жовтня 1989 p., після панахиди прощальне слово виголосила голова Відділу д-р Стефанія Барановська, яке подаємо нижче: "Опечалена Родино, дорогі Союзники, жалібна Громадо! Чимало наших добрих громадян і громадянок ми відве ли на вічний спочинок, і оце знову наша громада дізнала чергового дуже болючого удару. Після довгої і важкої не дуги, 28-го вересня 1989 р. закінчила свою ж иттєву ман дрівку добра українська громадянка, щира патріотка Іванка Боб’як. Химерною є доля людини. Якщо вона часом буває ласкава, то далеко частіше вона жорстока і лука ва. і саме така доля судилася Покійній, яка знеможена довгою недугою передчасно відійшла від нас назавжди. Народжена у Винниках коло Львова 14-го вересня 1923 року, свої юні роки провела у Львові, будучи учени цею гімназії СС Василіянок. Воєнна хуртовина заставляє Її покинути рідні землі, у Відні студіює філософію, еміґрує до Канади до свого брата в Торонті, де працює якийсь час. У Віндзорі в Канаді доля злучила Її з інженером Романом. У 1953 році виїжджає з двома діточками до Америки і поселюється в Йонкерс, коло Нью-Йорку, де Покійна відразу включилася в громадське ж и ття . Веде дитячий садочок, викладає географію в цілоденній шко лі, а крім цього в суботу віддає вільний час для україн ських дітей, навчаючи в школі українознавства впродовж 17 років. Незвичайні наукові успіхи дочки і сина були Її духовою опорою. Вона раділа і жила їхніми досягненнями. Гуман- но-людські прикмети, добросердечна настанова, друж ність, товариськість та весела вдача, були Її притаман ними чеснотами. І в нашій громаді мимо дуже слабкого здоров’я є активною в Управі місцевого Відділу СУА і живо цікавиться нашим громадським життям . Такою ми знали Її і такою залишиться у нашій пам'яті назавжди. Її прикладне ж и ття, служіння Богові і українському народові може послужити добрим прикладом для нас усіх. У великій скорботі прощаю Її від місцевого Відд. СУА в дорозі до Вічности, а у святих молитвах єднаймося за спокій Її праведної душі. Засмученій Родині висловлюємо наші щирі співчуття." Поховали Покійну Іванку на місцевому цвинтарі Пре святої Трійці. Подала Ольга Денисенко (пресова референтка) Просимо при пожертвах на різні цілі, некроло гах, дописах, підписах під світлини подавати прізвища ЧІТКО, ДРУКОВАНИМ ШРИФТОМ. При пожертвах і підписах конечно по-україн ському.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
