Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАДІЇ ЗАГРАВА ЦІЛУЄ НЕБОЗВІД Життя людини, наче ріка, якої води пливуть впе ред і завернути їх неможливо. Інколи рівне, спокій не плесо робить вражіння наче вода задержалася, знерухоміла, а все ж таки, хоч непомітно, вода пливе в напрямі свого призначення. Бувають круті повороти, а гірські річки шумлять і грають по каміннях або спливають стрімкими водо спадами по скелях. Буває, що ріка наче пробиваєть ся крізь скелі, зміняє свій напрям, шукає легшої, кра щої дороги. Людське життя пропливає подібно; якже часто день за днем минає швидко у рутинному пляні і лю дина й не стямилася, як пройшов, пролетів, проплив ще один рік її життя. Інколи оглядається і на минуле й призадумується над тим яким був цей минулий рік, чи й роки. Чи завжди життєва ріка пливла добрим, корисним руслом, чи не слід було пробивати свій життєвий шлях крізь інші просмики. Оглядаючись на минуле, ми можемо бачити наші помилки, призаду- матися чи не слід було тут і там вибирати інше, може нелегке, але вартісне русло. Минулого не завернути, але можна з нього брати вказівки на майбутнє. Подібно, й життя народу. Його історія, це теж наче ріка, яка пливе різними руслами, на вибір яких, у великій мірі, впливають члени спільноти, члени на роду. Теперішній час, чи сказати б ширше, сучасна доба, вагома подіями, які наші особисті переживан ня чи проблеми зв’язують тісно із подіями ширшого круга. Це відноситься до людей у багатьох країнах світу, але особливо важливе для нас-українців, де б ЛИСТ 44 Чи можеш ти, мій брате дорогий, любити так, як блудного любили? Я стільки літ блужду гостинцями чужими, я стільки літ під брамою стою і гримаю, щоб знов мене впустили в чистилище чуже, в чужу віру, що згордно дивиться на мене з висоти своєї вежі, на пісках сипучих змурованої нашими батьками. Передрук "Сучасність" ч. 2 — лютий 1990 р. С. Майданська — поетка і перекладач. Автор кількох збірок. Живе в Києві. ми не жили. Очевидно найбільший тягар відпові- дальности несуть ті, що на батьківщині. До того ж на них тяжить гніт багатьох десятиліть неволі, тиску без оглядного режіму, який не тільки сковував свободу дії,але звужував можливості пізнання правди, відби рав навіть здібність самому вибирати життєву доро гу. Для прикладу можна згадати справу вільних ви борів, відносно яких один з журналістів підкреслив, що виборці привикли так до готових списків канди датів що не уявляють собі, що вони самі повинні тих кандидатів пропонувати. Вістки, які доходять до нас з України, зустрічі із приїжджими письменниками, вченими, діячами но вопосталих організацій, а теж із тими, які є тільки свідками, а не керівниками нової хвилі відродження, все це свідчить, що наш нарід невмирущий, а довгі роки поневолення не вбили в ньому прагнення волі ні бажання пізнати історичну пам’ять. Та оглядаю чись на минуле і дивлячись у майбутнє, нашу надію інколи заколочує сумнів. Постає питання, чи здамо іспит зрілости; чи зуміємо перейти понад те, що нас різнить (а члени зрілої спільноти не мусять бути од наковісінькі) так, щоб різниці не заслоняли того, що нас об’єднує. Теперішні часи вимагають об’єднання, спільного річища у спільному руслі, що дозволить пробити дорогу серед скель, які наросли перед нами, щоб могутніми хвилями плисти у славне, вели ке майбутнє нашого народу. У.Л. СОФІЯ МАЙДАНСЬКА ІЗ ЦИКЛУ «ЕПІСТОЛИ» Ось-ось впаде на голову мою прокляття всіх, похованих під нею, і, як стара бандура, трісне дума, що триста років стугонить у скронях. Чи можеш ти укляклу притулити до свого болю, до своїх колін, й не кинути з одчаю персті пригорщ, і витерти перстом сльозу мою. Чи можеш ти, мій брате дорогий, прощати так, як блудному прощали?
Page load link
Go to Top