Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЧИ ТВҐ МАЄ БУТИ У СФУЖО? Існування Вашінґтонської Групи українських- американських професіоналістів можна вписати на конто українського жіноцтва. Група, звана також як ТВҐ (з перших літер англомовної назви — The Washington Group) була створена трохи більше як п’ять років тому згуртувавши приблизно 50 членів: жінок і чоловіків, які працювали у Вашінґтоні і по близу Вашінґтону. Головним мотором (і промотором) групи була Наталка Слюзар. Вона й очолила першу управу ТВҐ, а через рік була знову вибрана на цей пост. Наступні два роки головою ТВҐ була Дарія Стець, і щойно на початку п’ятого року існування Вашінґтонської Гру пи її головою став Ярослав Бігун. (На других загаль них зборах висунув свою кандидатуру Євген Іванців, але у виборах не здобув більшости голосів). У кож ній управі Вашінґтонської Групи жінки займали ве лике число позицій (часто більше як половину), але номінаційні комісії, які підшукували кандидатів на членів управи, ні разу не робили якихось особливих старань, щоб тримати велику кількість жінок ” на чо лі” просто переговорювали з цілим рядом активних членів, які погоджувалися ще активніше працювати. Навіть пост редактора щомісячного бюлетеня ТВҐ тримають жінки: першим директором на протязі ро ку був Євген Іванців, а наступних чотири з полови ною року бюлетень редагувала Марійка Руденська. Коли вона вступила на дипломатичну службу і виї хала до Гаіті, обов’язки редактора перебрала Ірина Яросевич. Діяльність Вашінґтонської Групи дуже різна. То вариські зустрічі, обмін інформаціями про вакансії, чи ділові контакти на одному кінці і великі конфе ренції з участю членів і нечленів та стипендійний фонд на другому, а десь по середині доповіді на прерізні теми, які читають спеціялісти, що відвіду ють Вашінґтон і окремі члени ТВҐ. Ця діяльність включає такі зовсім ’’несерйозні" речі як поїздка до Атлантік Ситі на азартні гри чи дводенний ’’Табір ТВҐ” на пляжі. На протязі останніх двох років ТВҐ гостила ці лий ряд відвідувачів з України, почавши з прийняття для цілого танцювального ансамблю ім. Вірського, який Гастролював у Вашінґтоні 1988 року. Показовою діяльністю Вашінґтонської Групи безумовно є щорічні конференції у справах керів ництва, чи — як вони простіше звучать по-англій ському — Leadership Conferences. Досі таких конфе ренцій було три. Остання з них, з 6-8 жовтня 1989, перейшла усі сподівання навіть самих організаторів. Плянуючи її, організаційний комітет, на чолі якого була Лариса Попівська, вирішив запросити когось з пробудженої України на доповідача, тим більше, що темою цієї конференції було ’’Зміни на Україні: оцін ка і реакція”. Остаточно таких гостей на конференції було аж троє, а крім них, новообраний член поль ського сойму — українець Володимир Мокрий. Державний Секретар ЗСА, Джеймс Бейкер, при вітав Третю Конференцію Вашінґтонської Групи ли стом, у якому, серед іншого, сказав: ”3 приводу вашого зібрання для оцінки поточних подій на Украї ні, хочу запевнити вас у зобов’язанні уряду прези дента Буша сприяти демократичним реформам там.” Наче у відповідь йому, Володимир Яворівський, народний депутат СРСР і один з основоположників Народного Руху України, який прибув з Києва до Ва шінґтону як гість сенатора Била Бредлі і конгресме на (нині губернатора штату Нью-Джерзі) Джеймса Флоріо, заявив на тій конференції: ”То нам закрива ли рота, то іноді ми самі вважали за потрібне краще промовчати. Тепер Україна стала говорити... Народ (який) не виробив культури самостійного політич ного життя... блискавично швидко вчиться цього; бу квально на очах ця культура виявляється, ніби ми були готові до неї всю нашу історію. От наступив час і ми починаємо цим політичним життям жити.” Серед учасників конференції, які виступали з оцінками ситуації, були люди першоджерельного ка лібру з Америки і з України, з Канади і з Польщі — особи, які здобували свою політичну освіту в ґулаґу і ті, які творять політику сьогодні. Ось деякі з них: Стені Гоєр, член Конгресу СШ Аі співголова аме риканської Гельсінської Комісії; Володимир Яворівський, народний депутат СРСР, який, як і конгресмен Гоєр, здобув своє по сольське крісло в наслідок запеклої виборчої кампа нії; Поля Добрянська, заступник помічника Держав ного секретаря США для гуманітарних справ і прав людини; Микола Горбаль, діяч Української Гельсінської Спілки і Народного Руху, який ще недавно карався в ґулаґу; Андрій Бігун, керівник відділу аналізів ринку у Міністерстві Торгівлі США, який нині являється екс пертом у справі потенціяльних зв’язків американ ського капіталу з Україною. Марта Цегельська, завідуюча відділом плянуван- ня у Національній Науковій Фундації США; Григорій Грабович, директор Українського На укового Інституту Гарвардського Університету і один з основоположників новоствореної Міжнарод ної А с о ц іа ц ії Україністів; Богдан Боцюрків, професор політичних наук Карлтонського університету в Оттаві і знавець світо вого маштабу релігійних справ в Україні; Пол Ґобл, тоді — аналіст Державного департа менту США в ділянці національного питання СРСР; нині дослідник в Радіо Свобода; Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
