Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
БУКВАР Купи мені, матусенько, Книжечку чудову, Щоби краще я пізнала Мою рідну мову. Я ту книжечку в крамниці Вчора оглядала І сама вже слово ’’мама” Голосно читала. Там малюночки цікаві — Пишні, кольорові, ’’Буквар” зветься ота книжка В нашій рідній мові. На Вкраїні проживає Сестричка Маруся, Хочу я їй написати Про те, що я вчуся. Як лиш тільки я навчуся З книжечки читати, Тоді буду до Марусі МАЛЕНЬКА ШКОЛА Мама цілий день складала і пакувала речі та забавки. Діти зі сльозами на очах прощали кожний камінчик над озером, кожний кущик в зеленому лісі та всі улюблені місця забав. Ва кації так швидко проминули і прийшов час, ко ли треба було повертатися до міста. Завтра приїде татко, щоб забрати їх додому. Марко й Уляна підуть до школи, мама почне свою пра цю, а мала Ірка знову залишиться з бабунею вдома. Бабуня добра, завжди попестить, роз каже цікаву казку, але бавитися чи побігати не буде з ким. У хаті було тихо: бабуня вишивала, а Ірка тужливо пестила свого приятеля котика Міка, якого недавно дістала від татка. Думка про те, що вона буде робити сьогодні, не давала їй спокою. У неї буде маленька школа! За хвилину у вітальні вже стояли маленькі кріселка й лавочки, на яких спокійно сиділи Ір- чині ляльки, паяц і ведмедики. Ірка зробила з паперу маленькі зошити і встромила в них олів ці. Почалася наука. На маленькій табличці, що купила їй мама, написала великі букви А, Б і В. Ляльки сиділи тихо і спокійно гляділи на свою вчительку. Найбільше клопоту було з котиком Міком, бо він ніяк не хотів тихо сидіти на поду шечці, яку приготовила йому Ірка. Міко лише хвилину оглядав дуже гарний зошит, який по дарувала йому Ірка, а потім порвав його на ку сочки і пробував з’їсти. Його поведінка розсер дила вчительку, але вона довго не могла гніва тися на свого маленького приятеля і ніжно при горнула його до себе.
Page load link
Go to Top