Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
16 липня Знову липень. Учням шкіл українознавства, громадським виголошувачам рефератів на акаде міях, інтелігентам на товариських зустрічах і частим клієнтам національних бар приходиться запам’ятати ще одну історичну дату — цим разом липневу. Не січневу, не червневу і не листопадову, а липневу, та ку як: 1 липня — день, коли парлямент у Лондоні ухвалив закон про створення Канади; 4 липня кон грес колоністів у Філядельфії прийняв текст декля- рації Томаса Джефферсона про незалежність 13 ко лоній; 14 липня, коли населення Парижу взяло штур мом Бастілію і розпочало кінець абсолютизму у Франції. Шістнадцятого липня Р.Б. 1990 майже демокра тичний парлямент України із старомодною ще наз вою Верховна Рада УРСР, переважною більшістю голосів (356 проти 4) проголосив Деклярацію про державний суверенітет України і відразу ухвалив, що дата 16 липня ввійде в категорію 1, 4 і 14 липня — буде національним святом. Публіцисти, а за ними історики, політологи, філософи і соціологи ще спишуть стоси паперу на тему Деклярації 16 липня; в залях народних домів, біля басейнів відпочинкових осель і в національних барах ще тисячі дискусій прогомонять у жанрі ”А що то, власне, нам дає?” і ”Но то як, є Україна само стійна і соборна, чи нє?” Тут варто взяти до уваги певні фактори. Декля- рація 16 липня була писана не серед ночі, коли вже було чути вибухи стрілів наступаючих військ, і не конспіративно, довіреними особами і прийнята ап- льодисментами нашвидку зібраних людей. Проект Деклярації 16 липня виготовила парляментарна Ко місія з питань державного суверенітету, міжреспуб ліканських і міжнаціональних відносин після довгих обговорювань, висловів сумнівів і пересторог, пе редумувань наслідків. Її остаточний варіянт, до речі, досить близький до проекту, пройшов після ще ін ших дискусій і задоволень цих і тих, кажучи амери канською політичною термінологією, ’’спеціяльних інтересів”. Подібно було і з проектом деклярації Джефферсона 1776 року; подібно є і нині, коли аме риканський Конґрес обговорює законодавство з пи тань пільг і Гарантій для фармерів або текстильних виробництв. Врешті, після усіх цих парляментарних і кулюарних торгів 16 липня 1990 року прийшов ре зультат: 356 — за, 4 — проти. У теперішній Верховній Раді УРСР демократів є приблизно четверта частина. Це значить, що за Де клярацію про ще недавно табу-фразу ’’державний суверенітет” голосували комуністи, ще комуністи, псевдомарксисти, недавні комуністи, партократи, бюрократи, застійники і демократи цього найбільш репрезентативного, діючого парляменту в новітній історії України. Прочитавши уважно цей документ, відразу мож на бачити, що його уклали люди з сучасним досві дом, які аналізували ефективність подібних доку ментів в інших частинах світу, а не мрійники якогось світового братства, які з засльозеними очима диви лися на горизонт і вірили в ’’краще майбутнє”. У Де клярації 16 липня є стаття про ’’частку України у за гальносоюзному багатстві, зокрема в загальносоюз них алмазному та валютному фондах і золотому запасі, яка створена завдяки зусиллям народу Рес- Дзвіниця собору св. Софії в Києві. Bell tower of St. Sophia Cathedral in Kiev. Фото І. Рожанковська Photo: I. Rozankowska
Page load link
Go to Top