Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Скульптури біля садиби Івана Гончара, які були знищені в ніч на 19 січня 1990 ро- KV Фото І. Рожанковської. Sculptures in the garden of Ivan Honchar which were destroyed in January 1990. Роменщині бував, свої колекції поповнював. Та навіть у страшні сімдесяті роки, коли над Іваном Гончаром реально нависла загроза арешту, коли його всіляко переслідували, — все ж таки ні в кого не піднялася рука знищити твори мистецтва, як це сталося в січні 1990-го, на п’ятому році перебудови. До такого блю знірства не доходило... Що і хто стоїть за цим актом вандалізму? Закономірне запитання! Обурена грома дськість чекає на нього відповіді. Про це свідчать і численні листи читачів — деякі з них надруковані в газеті ’’Молодь України” з 20 лютого ц.р. Так, Богдан Будзиківський з Львівщини пише: ”3 гнівом і болем читав про бандитський напад на садибу Івана Гон- чара. Без сумніву, організовано цей злочин проти української культури шовіністами. Час виконання шовіністичної акції обраний не випадково — саме тепер українська нація пробуджується з тяжкого сну по всій своїй землі. Підозрюю, що практичне ви конання злочину могло бути доручено нашим ”рід- ним” перевертням і манкуртам. Не сумніваюся, що злодії знайдені не будуть... Та перспектива в них сумна”. ’’Моєму обуренню немає меж. Доки наші ман курти влаштовуватимуть акти вандалізму? І де — в столиці — Києві, я вже не кажу про інші міста республіки, де манкурти почуваються вільно. У них як не було совісті, нічого святого, так і нема... А от, що за душею в нашої державної влади, яка сидить у помпезних будовах і надійно захищена од будь-яких негараздів? Невже ж вона, окрім декляра- тивних заяв та виступів на захист і відродження культури, історії, мови, нічого конкретно не може зробити для Івана Макаровича Гончара, для безцін них творів мистецтва, які він зібрав і створив? Невже ж ми такі правнуки погані, що спокійно споглядаємо, як всілякі покручі, незалежно від ранґів, піднімають свої нечисті руки на нашу і так вкрай зубожілу культуру?” — така громадянська позиція Володимира Думанського з Кривого Рогу. ”Ми, вчителі та учні Дмитрівської середньої шко ли, з гнівом та обуренням прочитали публікацію про знищення київськими геростратами скульптурних творів І. М. Гончара. Це могли вчинити не просто вандали, а політичні авантюристи, вороги револю ційної перебудови. Вимагаємо від органів правопорядку докласти максимум зусиль для розкриття злочину і показу справжнього обличчя злочинців перед громадські стю. Висловлюємо глибоке співчуття Івану Макаро- вичу, підтримуємо ідею якнайшвидшого будівництва приміщення для його безцінної колекції” — аж 28 підписів стоїть під цим листом, і належать вони учителям та учням Дмитрівської середньої школи Чернігівської обпасти. ’’Обурені фактом вандалізму, руйнацією експо натів музею Івана Гончара. Вимагаємо створення урядової комісії для ретельного розслідування ско єного злочину. Одноголосно — сім тисяч учасників мітинґу за демократичні вибори”, — від їхнього імени: Гірник, Сіренко, Бірюк, Теленько, Бендюк, м. Хмель ницький. Відповідь на запитання громадськости була зух- вало-зловісною. Через кілька днів, десь 22-23 лютого, в Києві, на Байковому кладовищі, запалала могила видатного українського поета, нашого сучасного великомученика Василя Стуса. До якої ж ницости треба дійти, щоб вчинити наругу над мертвим, над могилою! Злочинці сплюндрували останній притулок героя на рідній землі. А через місяць ці ж бандити спалили могилу іншого правозахисника поета Юрія Литвина, яка поруч з могилою Василя. Войовниче, виключне блюзнірство негідників, упевнених у своїй
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
