Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
не повинно бути ні українця, ні грузина, ні казаха, ні латвійця. Повинна бути тільки радянська людина, яка забула свої рідні корені. Як могли вчителі виховувати дітей на прикладі сумнозвісного Павліка Морозова, який став "зразко вим” піонером лише тому, що зрадив свого батька? Якої ідеї мусить дотримуватися вчитель, коли й досі шкільні підручники наповнені ідеологічними догма ми і бездуховними агітками на зразок ”Я другой та- кой страньї не знаю, где так вольно дьішит чело- век”?! А нових не друкують, кажуть, паперу нема. Є папір, тільки за вказівкою ЦК КПРС щороку на Україну зменшують його доставу. Не змогли нас знищити фізичним голодом у 1932-1933 роках, то те пер штучно створюють духовний голод. Але не вий де! Не ті ми вже нині! Найстрашніше, коли вбивають віру людини. За вказівкою Леніна все те багатство, яке нагромадив людський розум протягом тисячоліття християнства на Русі, було відкинуте й заборонене. Натомість лю дям нав’язували комуністичні ідеї, хоч досі ніхто не може пояснити, що це таке. Релігію відірвали від школи, від тих маленьких голівок, які ще нічим не за повнені. От такими незаповненими вони й залиша ються, коли юнак чи дівчина закінчують школу і йдуть в самостійне життя. Релігію їм забороняли, ко муністичні ідеї вони не приймають, бо в житті ба чать цілком інакше — в результаті духовна пустота на ціле життя. Виходить той самий німий, безликий раб, який потрібен комуністичному режимові. Пригадую, як ще два-три роки тому, вже за часів так званої перебудови, за вказівкою "мудрих” пра цівників райкому партії, вчителі змушені були чергу вати на Різдво, розганяти вертепи, колядників (хоч рідко хто це робив), проводити воєнізовані ігри в школі на Великдень. Педагогів сварили за погану атеїстичну роботу, дітей ’’виховували” , батьків викликали до школи, переконували. Замість Ісуса Христа підсували Леніна і правлячого генерального секретаря. Сьогодні відвойовано вже багато. Самі вчителі без страху сідають за святу Вечерю, діти радіють, що можуть колядувати, ходити з вертепом. Вулиці села заповнені не тільки молоддю, але й дорослими колядниками. До церкви ходять всі, хто вірить і хоче вірити в Бога. На посвячення могил Українських Сі чових Стрільців і воїнів УПА збираються люди з нав колишніх сіл. Сльози радости і гордости виступали на очах учнів нашої школи, вчителів і гостей, коли цьогорічні випускники під гимн "Ще не вмерла Укра їна” цілували, приклякнувши, синьо-жовтий прапор і складали клятву на вірність Богові і Україні. Час — найкраще лікарство! Він ще потрібний нам, щоб ми змогли вилікуватися з хвороби мину лого повністю і остаточно. Однією з найголовніших проблем системи нав чання і виховання підростаючого покоління є та, що основну масу працівників освіти становлять жінки. Юнаки не хочуть вчитися в педагогічних інститутах із-за низької заробітної платні, яка є основою для іс нування у будь-якій країні. А ті, які пішли на такий крок, — справжні педагоги, які люблять і дітей, і свою професію. Отже, в українських школах переважно працю ють жінки-вчительки. У школі, де я працюю дирек тором, це не є винятком. У нас вчиться коло 350 уч нів. За радянськими мірками, школа ні велика, ні мала. Звичайно, у міських школах вчиться по 1,000- 2,000 учнів, а в багатьох сільських — по 50-100 учнів. Працює ЗО вчителів. Кляси великі, в кожній по 25-35 дітей. Попробуйте провести лекцію і ’’посіяти вічне, мудре і розумне” у такій клясі. За 45 хвилин немож ливо звернути увагу повністю на всіх дітей. Тому вчителі працюють переважно із здібнішими учнями, а слабші, як правило, залишаються без уваги. Уявімо собі, що так проходить лекція за лекцією, день за днем, рік за роком. В результаті виростає безініція- тивна молодь, яка залишається такою і після закін чення школи. Чи можна взагалі вчитися в таких школах, які опалюються вугіллям (у багатьох селах і містечках ще нема Газу), клясні кімнати сирі настільки, що під лога гниє і її треба міняти кожні два— три роки?! Як ми можемо вчити своїх дітей, коли взимі вчитель і учні сидять на лекції в теплих плащах і шапках, бо так холодно, що неможливо навіть писати! Про який фізичний розвиток дітей можна говорити, коли тільки декілька шкіл району мають спортові залі? А учні сидять у клясах і грають шахи чи шашки, бо на дворі хурделиця або болото. Про яку систему знань можна думати, коли майже весь вересень і жовтень діти працюють на так званих ’’осінньо-польових ро ботах” на колгоспних полях. Тоді всі діти, починаю чи з п’ятої кляси (12 років) змушені приходити до школи на дев’яту годину ранку, щоб організовано вирушити на збирання врожаю, де вони працюють нарівні з дорослими. А потім швидкими темпами проходять навчальний матеріял. Торік, правда, поя вилася надія, що цьому прийшов кінець: у пресі був надрукований наказ міністра освіти СРСР про заборону використовувати учнів в роботах під час навчання. Але партійні органи, "розум, честь і со вість нашої епохи”, цей наказ фактично ігнорували, заявивши, що школа повинна допомагати сільському господарству, яке збанкрутувало повністю і не в змозі прогодувати свій власний народ. Ось в таких умовах існує наше шкільництво. В таких умовах працюють вчителі і навчається україн ське молоде покоління. Правда, мужчинам легше, в них завжди менше клопотів. А як живе сільська жін- ка-вчителька? Вставати необхідно о шостій годині ранку. Треба нагодувати худобу, свиню, домашню птицю. Потім накормити дітей, одягнути їх і відпра вити до школи або самій завести в дитячий садочок. Все лежить на жінці, бо чоловік раненько їде до Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top