Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Л . Г Л ІБ ІВ "ХРИСТОС ВОСКРЕС!” Христос воскрес — радійте, діти, Біжіть у поле, у садок, Збирайте зіллячко і квіти Кладіть на Божий хрест вінок. Нехай бренять і пахнуть квіти, Нехай почує Божий рай Як на землі радіють діти І звеселяють рідний край. На вас погляне Божа Мати Радіючи з святих небес. Збирайтесь, діти, нум співати: Христос воскрес, Христос воскрес! Задзвонили усі дзвони на Великдень — Гей вставайте, любі діти, на добридень. На майдані час гаївку заспівати І Христа та весну-красну привітати. ЛЕҐЕНДА ПРО ПИСАНКИ Каже мати: Мій Семенку, десять яєчок візь ми та продай їх десь у місті й шапочку собі купи. Бо хоч кожний теє знає, що ти бідний сирота, бо помер наш рідний батько, а я бідна удова — але свята ось надходять, треба до святині йти, тож не будь простоволосий, бо не люблять сироти. Та вважай, іди уважно, з рук хустинки не пускай, бо ж я гірко працювала і щадила тобі, знай. Взяв хлопчина вузлик в руку, до Єрусалиму йде і радіє, і співає — шапочка нова буде! Так дійшов до брами міста, а тут — що за новина? Йде піхота, йде кіннота і юрба йде голосна... А між ними ввесь у поті, ввесь у чорних порохах, хтось іде, ступає важко, хрест несе він на плечах. Глянув хлопець і злякався — чує в серці гострий біль... Став і плаче... Аж тут жовнір: Геть з дороги! Геть звідціль! Але поки відсту пився, жовнір враз коня нагнав. Семенко у рів скотився, вузлик на дорогу впав. Як страшний похід скінчився, взяв він вузлик плачучи й завернув сумний додому, йде і плаче ідучи: — Яєчка усі побиті, бідна ж моя голова! Все пропало і пропала шапочка моя нова. І прийшов з плачем додому, мамі жаль цей розповів та й говорить: — Але мамо! Він ще більший жаль терпів... — Що ж робити, — каже мати, — вже так видно Бог судив, щоб і в те велике свято ти без шапочки ходив. А подай но сюди вузлик, сиротятко ти моє, я ті яєчка ще всмажу, хай вечеря хоч буде... Взяла вузлик, розв’язала... — Мій Семенку! Подивись! Тут же яєчка ціленькі! Ще й малюн ками вдяглись!.. Оглядають і радіють син і мати, сирітки: замість яєчок побитих мають — пишні писанки. Добре в місті їх продали й накупили всячини: була шапка, була й свитка і новенькі ходачки. І славили Творця-Бога, що їм чудо учинив... Так Ісус, за щирі сльози, Семенка благословив. Ю. ЮРКІВ 34 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 1990 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top