Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Л . Г Л ІБ ІВ "ХРИСТОС ВОСКРЕС!” Христос воскрес — радійте, діти, Біжіть у поле, у садок, Збирайте зіллячко і квіти Кладіть на Божий хрест вінок. Нехай бренять і пахнуть квіти, Нехай почує Божий рай Як на землі радіють діти І звеселяють рідний край. На вас погляне Божа Мати Радіючи з святих небес. Збирайтесь, діти, нум співати: Христос воскрес, Христос воскрес! Задзвонили усі дзвони на Великдень — Гей вставайте, любі діти, на добридень. На майдані час гаївку заспівати І Христа та весну-красну привітати. ЛЕҐЕНДА ПРО ПИСАНКИ Каже мати: Мій Семенку, десять яєчок візь ми та продай їх десь у місті й шапочку собі купи. Бо хоч кожний теє знає, що ти бідний сирота, бо помер наш рідний батько, а я бідна удова — але свята ось надходять, треба до святині йти, тож не будь простоволосий, бо не люблять сироти. Та вважай, іди уважно, з рук хустинки не пускай, бо ж я гірко працювала і щадила тобі, знай. Взяв хлопчина вузлик в руку, до Єрусалиму йде і радіє, і співає — шапочка нова буде! Так дійшов до брами міста, а тут — що за новина? Йде піхота, йде кіннота і юрба йде голосна... А між ними ввесь у поті, ввесь у чорних порохах, хтось іде, ступає важко, хрест несе він на плечах. Глянув хлопець і злякався — чує в серці гострий біль... Став і плаче... Аж тут жовнір: Геть з дороги! Геть звідціль! Але поки відсту пився, жовнір враз коня нагнав. Семенко у рів скотився, вузлик на дорогу впав. Як страшний похід скінчився, взяв він вузлик плачучи й завернув сумний додому, йде і плаче ідучи: — Яєчка усі побиті, бідна ж моя голова! Все пропало і пропала шапочка моя нова. І прийшов з плачем додому, мамі жаль цей розповів та й говорить: — Але мамо! Він ще більший жаль терпів... — Що ж робити, — каже мати, — вже так видно Бог судив, щоб і в те велике свято ти без шапочки ходив. А подай но сюди вузлик, сиротятко ти моє, я ті яєчка ще всмажу, хай вечеря хоч буде... Взяла вузлик, розв’язала... — Мій Семенку! Подивись! Тут же яєчка ціленькі! Ще й малюн ками вдяглись!.. Оглядають і радіють син і мати, сирітки: замість яєчок побитих мають — пишні писанки. Добре в місті їх продали й накупили всячини: була шапка, була й свитка і новенькі ходачки. І славили Творця-Бога, що їм чудо учинив... Так Ісус, за щирі сльози, Семенка благословив. Ю. ЮРКІВ 34 ’’НАШЕ ЖИТТЯ”, КВІТЕНЬ 1990 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
