Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
пропонується російські літературні твори або й українські, але в російському перекладі. Українську мову цілковито усунено з вищих уч бових закладів, обмежено до мінімуму або й зовсім усунено з середніх і початкових шкіл та навіть з ди тячих садків. Всі інші засоби масової інформації, як радіо і телевізія, не говорячи вже про урядові уста нови т.зв. суверенної української республіки, послу говуються, на розпорядження згори, в основному або й повністю російською мовою. Сьогодні в сто лиці України Києві, колись культурному й релігій ному центрі українського народу, та по всіх інших містах України на вулицях не чути української мови. Цей застрашаючий стан стурбував українців по цілому світі й тому з приходом до влади М. Горбачо ва та проголошеної ним політики гласности і перебу дови в СССР, передові українські письменники й літератори заговорили про жалюгідний стан україн ської мови в літературі та школі і про українську культуру взагалі. Як виявилося, ці письменники й лі тератори були речниками широких українських мас в Україні й поза нею в СССР, що досі, застрашені большевицьким терором, мовчали, а тепер загово рили про кривди, заподіяні українському народові совєтським урядом. Користаючи з політики перебу дови, українці поставили конкретні вимоги, щоб на дати українській мові статус державної мови в укра їнській республіці і введення її у школах, урядових установах і всіх засобах інформації. Подібні вимоги на право вільного розвитку української мови й куль тури, шкільництва і преси ставлять українці, які жи вуть на українських теренах поза українською рес публікою, а також на поселеннях в інших республі ках СССР. Українці в країнах вільного світу завжди почува лися частиною українського народу й переживали дуже болісно його трагедії терору й голоду на рід них землях, зі страхом спостерігати русифікаційну політику Москви в Україні та вболівали над незавид ним станом української культури під московсько- большевицькою окупацією. В зв’язку з останніми по діями в Україні V Світовий Конґрес Вільних Україн ців вітає змагання передових діячів української культури в Україні і, бажаючи допомогти їм мораль но у боротьбі за привернення прав української мови й культури на вільний розвиток, доручив новообра ній Президії Секретаріяту проголосити 1989 рік ’’Ро ком боротьби за сомобутність української культури і мови”. Виконуючи доручене їй завдання, Президія Секретаріяту Світового Конгресу Вільних Українців проголошує 1989 рік — Роком Української Мови і Лі тератури й закликає українські громади у країнах вільного світу організувати відповідні наукові кон ференції, щоб розглянути мовну політику різних режимів на українських землях та в країнах україн ського поселення, а зокрема політику совєтського уряду, схвалювати резолюції, які піддержували б слушні вимоги українських письменників і літерато рів на вільний розвиток української мови й культури. Але боротьба за українську мову не обмежуєть ся до самої України. Українці поза її межами повинні доложити всіх зусиль, щоб задержати українську мову як засіб комунікації в українських родинах, церквах і організаціях. Президія Секретаріяту СКВУ закликає всі українські поселення у вільному світі влаштувати також популярні відчити, академії і концерти для відзначення року української мови і збирати підписи на петиціях до Організації Об’єднаних Націй, де Ук раїна є членом-основником, і до уряду совєтської України з домаганням, щоб він припинив політику лінґвіциду в Україні й конституційно оформив закон про визнання української мови державною мовою України, таким чином ми допоможемо нашим братам і сестрам в Україні в їхній боротьбі за українські школи, багатотиражну українську пресу й літе ратуру, за Українські Церкви та взагалі за право на вільний розвиток української культури у всій її бага тогранності. За Президію Секретаріяту СКВУ: Юрій Шимко, президент Василь Верига, генеральний секретар МАРИНА ПРИХОДЬКО Тільки ніч. Тільки сніг і вітер. Тільки гнуться й шумлять смереки. Димом згарищ, гірким привітом Налітає давнє, далеке. Чи одчай, а чи може надія?... Не впізнати — снігів завала. Ти не знаєш — тоді, в завію Я на мості тебе чекала. Цілу ніч ішли ешельони; Ранком сніг притрусив тривогу. Не прийшов. На вікнах заслони. Ніч і сніг. Дороги, дороги... Все завіяло: сліди, дати... Ось життя — все ось тут — так просто. А я все ще виходжу чекати Як тоді до тамтого мосту. Тільки ніч. Тільки сніг і вітер. Тільки гнуться й шумлять смереки. Димом згарищ, гірким привітом, — Мій загублений, мій далекий. Зі збірки "Потойбіч Мосту”. Сучасність 1967. ’НАШЕ Ж ИТТЯ”, СІЧЕНЬ 1989 З
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
