Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Ділимося сумною вісткою, що не сподівано упокоїлася в Бозі на 75 ро ці життя бл.п. Текля Дідуник з дому Луцишин, довголітня членка 5-го Від ділу СУА в Дітройті. Покійна уродилася в Котузові — Підгаєччина на Україні. До Америки приїхала по Другій світовій війні у 1944 р. зі своїм мужем Гілярієм Діду ник і замешкали у Дітройті. Покійна належала до церковних і громадських організацій, а у Відділі була три каденції касиркою. Була на ціонально свідома та жертвенна на церковні і громадські цілі. Удержувала стипендиста у Римі. Членки Відділу взяли численну участь у похоронних Богослуженнях і відпровадили покійну на вічний спо чинок, на цвинтар Монт Олівет, а за мість квітів на могилу покійної зло жили 33.00 дол. на Пресовий Ф онд ’’Нашого Ж иття”. Покійна залишила в глибокому смутку братового сина на Україні, а в Америці ближчу і дальшу родину. Нехай американська земля буде їй легкою, а пам’ять про покійну нехай лишиться між нами. Управа і членки 5-го Відділу СУА, Дітройт 24-го лютого 1988 р. відійшла на вічний спочинок Софія Новосад Кури- лець. Покійна була довголітньою членкою 88-го Відділу СУА, а коли цей Відділ перестав існувати, перей шла до Відділу 43-го ім. Олени Пчілки у Філядельфії. Прикована недугою до ліжка не могла брати активної участи у починах Відділу, але до останку виконувала всі свої зобов’язання і передплачувала ’’Наше Ж иття” . Після Панахиди прощала свою приятельку Стефанія Колодій, колиш ня голова 88-го Відділу, тепер членка 43-го. "Софія Курилець народилася 26- го вересня 1924 р. у селі Серебристе на Холмщині. Покійна була скромна, лагідної вдачі і дуже любила згоду. ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ Понад усе любила своїх дітей і родину, але знаходила час для гро мадської праці. Вона була приклад ною українською матір’ю, яка вихову вала своїх дітей у релігійно-національ- ному дусі. Відійшла від нас людина активна, працьовита і жертвенна. Віч на її пам’ять!” Замість квітів, чоловік покійної і членки Відділу зложили 75.00 дол. на Пресовий Ф онд ’’Нашого Ж иття”. Ділимося сумною вісткою, що 25- го липня 1988 р. відійшла з нашого круга невтомна, працьовита, заслуже на, почесна членка О кружної Управи Огайо, бл.п. Юліянна Білецька. Юліянна народилась 21-го квітня 1897 р. у селі Різдвяни, Рогатинщина. Вона була наймолодшою дитиною з чотирьох дітей подружжя Михайла і Катерини з Боднарчуків Краківських. По закінченню початкової школи у се лі, поступає у Львові до гімназії, а під час Першої світової війни батьки Юліянни мусіли залишити рідні землі та замешкати в Чехії, а Юліянну поси лають до Відня на студії, та по корот кому часі знову повертаються до Львова, де Юліянна поступає до Уні верситету на природознавство. Під час студій в університеті, вона вчить дітей у сиротинцю СС Василіянок у Львові, а по закінченні студій викла дає у гімназії природознавство та гео графію. В 1931 р. виходить заміж за докто ра ветеринарії Володимира Білець- кого, і молоде подружжя переносить ся в Рожищі на Волині, а 1933 р. наро дилась їм дочка Галя. Та місцевій владі не до вподоби мати свідомих інтелігентів, що ста раються помагати своїм землякам хліборобам. За це влада висилає їх на зад до Галичини в Чесанів. З при ходом Червоної армії родина Білець- ких переїжджає до Рави Руської. Тут Юліянна організує сільських дівчат. Навчає ручних робіт. На дро тах в’яжуть светри, блюзки з домаш нього виробу вовни та льняних ниток. Тут вона мала також нагоду вивчати українське народне мистецтво і зви чаї, що зберіглись по селах. Цим вона дорожила до кінця свого трудо любивого життя. В 1944 р. роди на Білецьких залишає рідні землі з на дією повернутись назад. Та неспокійні часи війни відірвали їх від рідних сторін. Поселившись у таборі Бреґенц, Австрія, Юліянна зустрічає людей з різних околиць України та від них вивчає і поглиблює своє знання з українського побутового народного мистецтва. В таборі включається до Українського комітету, влаштовує ви ставки народного мистецтва. 1949 р. виїжджає до Америки. Перші роки проживають у Чікаґо, а коли муж покійної дістав працю по спеціяльно- сті, то обставини життя віддалили їх від українського середовища. Перебу вають у стейтах: Міссісіпі, Вісконсен та Огайо. Де тільки вони жили, там Юліянна все скоро нав’язувала зв’язок з довколішнім українським населен ням. Давала доповіді з української культури для американської публіки, робила виставки. По десяти роках по дружжя Білецьких поселюється в Дайлстон, Огайо. В 1959 р. Юліянна вступає до 7-го Відділу СУА в Акроні, вчить української мови в суботній 36 ’’НАШЕ Ж ИТТЯ”, СІЧЕНЬ 1989 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
