Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЛЕМКІВЩИНІ У 1000-ЛІТТЯ Ласкава судьба удостоїла нас переживати в цьому році 1000-ліття епохальної події в Києві на Дніпрі, яка назавжди зв’язала наш нарід з християнським світом. Ми кинулися гідно відзначити ці роковини. Створено низку комітетів у відповідному ієрархічному відношенню, щоб репрезента тивно перед цілим світом замаркувати цей монументаль ний для нас рік. Святкування прибрали всякі форми, від величавих мистецьких концертів почерез здвиги, маніфес тації, паломництва, до вибагливих бенкетів у люксусових приміщеннях американських метрополій. В контраст такому підходові ми, членки 119-го Відділу Союзу Українок Америки в Йонкерсі, Нью Йорк, вибрали діяметрально різний чин, щоб звеличати пам’ять славного тисячоліття. Ми вирішили придбати фонди на відбудову зруйнованих церков на Лемківщині. В цьому місяці ми мали змогу гостити о. Богдана Праха, молодого священика з Польщі, який впродовж короткого часу перебував в Амери ці. Отець Богдан , сам лемко, його батьки повернулися на Лемківщину із примусового переселення на західні землі Польщі в 1947-48 pp., родився вже у рідних Горлицях. Від наймолодших років життя постало в нього бажання пізна вати історію і долю рідних земель і їхнього народу, та при святити своє життя його службі. Закінчив два факультети: богословський та філософічний у ділянці історії. Зараз прямує до докторату на Люблинському Католицькому Уні верситеті, на що потрібно ще два роки поважної праці. І так наскоро влаштували ми в неділю, 16-го жовтня, стрічу громадянства в Йонкерсі з Отцем Богданом, щоб із автентичного джерела довідатися про сьогоднішнє поло ження на Лемківщині, зокрема про стан залишених там на ших церков. Отець Богдан пішки переміряв Лемківщину вздовж і впоперек, фотографуючи та фільмуючи кожен ці кавий об'єкт, краєвид та прояви життя, оскільки такі існу ють. Побачили ми збірку прозірок, якими прикро та болю- ДОПИСИ ВІДДІЛІВ... че пересувалися перед нашими очима образи країни, зни щеної немов татарськими нападами. Ледве виразні дорого вкази ведуть зарослими дорогами туди, де колись розки далися більші й менші села, де плило буйне життя, зосере джене при церкві, де дзвінко дзвонили дзвони у радісний день празника. Сьогодні там пустка та тишина, тільки пта ство виспівує в коронах високих, 40-річних дерев, що сто ять німими свідками заподіяного горя. Села спалені, не іс нують, але стоять одинцем на їхніх руїнах напіврозвалені церкви, дзвіниці, де-не-де похилений придорожний хрест або капличка. Десятки років забуття й занедбання доко нали невблаганого знищення. Поставив собі Отець Богдан завдання, — рятувати ці майже вже втрачені надбання культури народу. Деякі із тих церков сягають багато століть взад і являють собою справжні скарби старинної архітектури. Наша молодь в Польщі організує кадри охочих студентів, які у вакаційно- му часі, в дуже невідрадних обставинах пробують майже "голими руками” дещо реставрувати. Та брак фінансових засобів давить молодечий ентузіязм, бо будівельні мате ріяли там незмірно дорогі а то й не до набуття. Треба їх до бувати всякими можливими засобами. Тут, з нагоди 1000- ліття християнства в Україні, заініціювали ми скромну до- помогову акцію. В неділю, 16-го жовтня, церковна заля Св. Михаїла вщерть виповнилася людьми доброї волі. Слухаючи слів Отця Богдана, присутні мабуть самі ступали зарослими до рогами надіючись, що ось за слідуючим закрутом завидніє рідне село, рідна хата. Ми переживали чарівні хвилини. Наш заклик допомогти Отцеві Богданові у його заду мах віднови церков на Лемківщині знайшов щедрий відгук. Дослівно протягом не більш як 20-ти хвилин збірка прине сла 1,100.00 дол., які під звуки оплесків передано на руки Отця Богдана для рідної Лемківщини, бажаючи найкращих успіхів у праці. Та незбагнуті Божі присуди; може й декому з нас по щастить колись відвідати якусь відбудовану лемківську церкву. О. Руденська СПРАВЛЕННЯ ПОМИЛОК У ’’ХРОНІЦІ ВІДДІЛІВ ОКРУГИ ОГАЙО за 1987 рік”: В музейно-мистецькій хроніці 33-го Відділу за 1987 р. було написане: Накручено відео-стрічку з експонатів села Угринів, влас ність Ірини Кашубинської з її поясненнями. Має бути: Члени Комітету Спадщини при Окрузі Огайо Дарія Городиська і професійний дорадник д-р Олена Шанко ви готовили з участю мистецької комісії 33-го Відділу 3-го- динну відео-стрічку з експонатів села Угринів, власність Ірини Кашубинської з її поясненнями. В хроніці 12-го Відділу Округи Огайо пропущено, що 12-ий Відділ є членом Федерації Жіночих Клюбів Клівленду. На дія Дейчаківська репрезентує Відділ на сходинах Клюбу. Марта Сидір, пресова референтка Округи Огайо Докінчення: НАША ПАНІ СТЕФА Під час поминок, у яких допомагали членки 43-го Від ділу, промовляли: сестра Марія Франциска, ЧСВВ, від Сту дійного Осередку Української Культури Менор Джуніор Ка- леджу, пан В. Баранецький від родини, при чому згадав, що покійна була ініціяторкою видання Енциклопедії Укра їнознавства В. Кубійовича; пані Дарія Кузик від Патріяр- хального Т-ва Нью Джерзі, д-р Микола Ценко зложив при людну подяку покійній за рятунок його родини під час емі грації, а Оксана Фаріон розказала, який вплив мала св.п. Стефанія Пушкар на засновання 90-го Відділу СУА. Д-р Володимир Пушкар подякував членкам 43-го Від ділу, сестрі покійної його дружини пані Олі Михайлюк та хресній доні, Христині Хомин їжак за їхню довголітню, дбайливу опіку над хворою. Проріджуються наші ряди, відходять втомлені працею і життям великі люди, яких видала рідна земля. Проте їхні почини залишаються назавжди, щоб на них взорувалися чільні одиниці на нових поселеннях і старалися їх викону вати з такою наснагою і посвятою, як їхні попередниці. В пам’ять Стефанії Пушкар зібрано і переслано на по треби Українського Музею в Нью-Йорку 620 дол. Збіркою займалися Окружна Управа і 43-ій Відділ СУА. А. М аксимович голова 43-го Відділу НАШЕ ЖИТТЯ”, СІЧЕНЬ 1989 33
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
