Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАША ПАНІ СТЕФА (похорон св.п. Стефанії Пушкар) Стефанія з Чижовичів Пушкар померла 11-го квітня 1988 р. Відійшла з-поміж нас на вічний, заслужений спочи нок після довгої недуги. Покійна, голова Союзу Українок Америки від 1965-1971 року, була також заступницею голови Світової Федерації Українських Жіночих Організацій. Її праця допомогла на в’язувати контакти з чільними провідниками світу. Від зустрічі в Тегерані, була приятелькою Індіри Ґанді, перепи сувалася з нею аж до 1984 р. Покійна Стефанія, дочка о. Семеона і Марії Ортинської Чижович, студіювала в Україні. Закінчивши університет у Празі дипломом індустріяльної інженерії та маркетінґ, вона прибула до Америки у 1925 році. Приїхала, щоб студіювати на Пенсільванському уні верситеті та перевезти тіло її вуйка, Сотера Ортинського, першого католицького єпископа в Америці, на батьків щину. Працю в Пенсільванії вона закінчила, але тіло св.п. Єпископа Ортинського залишилося поховане у Філядель фії. Повернувшися до Галичини, заснувала Психотехнічний інститут Львова, бюро з метою евалюації І випробовування аплікантів на працю. Стефанія Пушкар стала директоркою Кооперативи "Українське Народне Мистецтво” у Львові і була співосновницею журналу "Нова Хата”. У 1932 р. прибула до Америки, щоб зорганізувати український павільйон на світовий Фестиваль у Чікаґо. На постійно переїхала до Америки у 1948 р. Рік пізніше стала співосновницею Кредитівки Самопоміч у Філядельфії. Активною була теж в Менор Джуніор Каледжі Сестер Васи ліянок і грала ключеву ролю у заснованні Студійного Осередку Української Культури цього ж каледжу. Стефанія Пушкар була членкою Т-ва інженерів, УКК і одною з основниць Українського Музею в Нью-Йорку. У похоронних відправах 15 і 16 квітня 1988 р. взяло участь велике число української громади. Після Панахиди, яку відправили о. мітрат Зенон Зло- човський, парох церкви св. Михаїла, о. мітрат Іван Біланич, о. крилошанин Ярослав Шуст, о. крилошанин Тома Бари- ляк і о. Маріян Процик, прощали покійну: почесна голова СФУЖО Лідія Бурачинська, голова Союзу Українок Марія Савчак, (гляди "Наше Життя", травень 1988 p.), д-р Леонід Рудницький від УПСО, Теодор Крочак від Парафіяльної Ради церкви св. архистратига Михаїла, Марія Кондрат від Окружної Управи СУА, і Микола Галів від журналу ”Па- тріярхат” та крайової управи УПТ в США, і Людмила Чай ківська від 43-го Відділу. Наводимо прощальне слово Л. Чайківської із 43-го Відділу: ”В протоколі перших сходин 43-го Відділу СУА з жовтня 1957 року записано: "В гостинному домі і за ін іц іа т и в о ю Стефанії Пушкар зібралось кілька пань, щоб засну вати новий Відділ СУА. Дали йому ім’я Олени Пчілки і но мер 43. І з того часу ми почали працю. Нашою основницею і першою головою була св.п. Стефанія Пушкар. Треба за значити, що творення нових Відділів СУА було її головним стремлінням при організуванні праці СУА. Переселення ро дин до Америки творило для цього добрий ґрунт. Разом з тим виникла потреба творення світличок для дітвори. І у цьому напрямку вона грала головну ролю. її до повідь на тему: "Сучасні потреби української дитини на нових поселеннях та потреба нашої громадської співпраці для виховання дитини”, стає провідним моттом у дальшій праці СУА. Зрівноважена, спокійна, усміхнена, мала дуже важну прикмету — вміла уважно вислухати без різниці, з якою справою хтонебудь до неї звертався. Поважала кожного з нас і цінила, вміла втілити в нас і переконати нас, що ми дійсно можемо зробити те, що зда валось нам неможливим. Коли Відділ розвинув свої крила і під наглядом почав працю, вона відійшла на вищий ступінь в обов’язках СУА, проте ніколи нас не покидала. Була присутня майже на всіх сходинах, виголошувала цікаві реферати на виховні і практичні теми, провадила ім презами, була головним промовцем на 20-літтю нашого Відділу. Давала вказівки, як ліпше працювати. До сьогодні пам’ятаємо і дотримуємося її слів, які повторяла при кож ній нагоді: "Пані, дорожім кожною членкою СУА”. І хоч була вже головою Союзу Українок на цілу Амери ку, та все ж була з нами — наша членка, наша Пані Пуш кар... У січні 1981 року ми влаштовували їй 80-ліття. Було га мірно, весело, багато спогадів цікавих і, як завжди в Її това ристві, приємно... Невдовзі почалась Її тяжка недуга... Спи спокійно, Дорога Сестро. Ти навчила нас праці в громаді, надхнула нас почуттям гордости приналежности до своєї організації. Твоя світла пам’ять залишиться між нами назавжди... Мужеві, д-р Володимирові Пушкареві і всій родині, щирі співчуття від 43-го Відділу СУА”... Поминальну Службу Божу відправив о. мітрат Зенон Злочовський у церкві св. Архистратига Михаїла при спів участі о. мітрата Івана Біланича, о. кр. Ярослава Шуста і о. кр. Томи Бариляка, Прапор Окружної Управи тримала Ма рія Кондрат, голова Округи, Оксана Фаріон, заступниця голови і Наталія Даниленко, колишня голова Округи. Поховали св. п. Стефанію Пушкар на цвинтарі св. Марії на Факс Чейсі. Помимо нестерпного холоду прибуло ба гато Союзянок і членів громади, щоб зложити шану людині непересічно великого маштабу, відпровадити молитвами покійну на вічний спочинок. Членки 43-го Відділу — Іванна Осідач, Анастазія Жила ва зложили кошик квітів, а Союзянки і всі присутні відспі вали гимн СУА. Докінчєння на ст. 33 "НАШЕ ЖИТТЯ", СІЧЕНЬ 1989 17
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
