Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
П о е т е с у н е п о к и д а ю т ь о д н а к о б р а з и о с т а н н іх д н ів р ід н о го п о е т а -п о б р а т и м а : ...Ґрати у горлі моїм. Карцерні ґрати. Крізь них Твоє обличчя Мій Брате. Рветься у небо Зболений біль і затамований крик. Всі мої думи в жалобі по Тобі... По Тобі Що рано так зник і так пізно з’явився У нашому небі. І з н о в у п о в е р та ю ч и с я д о м ін ія т ю р н и х ц е р ко в , в и ш и ти х д о Т и с я ч о л іт т я д л я У к р а їн с ь к о г о М у з е ю за Як ми вже про це писали у "Нашому Ж итті” за місяць вересень, трапилася помилка. Репродукція картини на об кладинці є "Наречена” великого мистця України, Федора Григоровича Кричевського, професора Київського Худож нього Інституту, засновника і першого ректора бувшої Української Академії Мистецтв. "Наречена” — це його конкурсова праця на закінчення Петербурзької Академії Мистецтв у 1910 році, за яку він отримав першу нагороду: золоту медалю та однорічну по дорож за кордон на кошти Академії. Позувала для "Нареченої” дочка шишацького козака з Полтавщини Христина Скубій (проф. Кричевський мав хату в с. Штаки і всі свої літні вакації проводив у цьому мальов ничому селі; майже всі його модельки і пейзажі походять з Шишак). У 1937-40 роках він створив ще один шедевр — "За мріяну Катерину” . Цікава аналогія цих двох творів. У першому, село перед революцією, рік 1910. У центрі, взявшись у боки, гордо стоїть наречена. На ній білий ве сільний байбарак з парчевим коміром і такою ж поперед ницею, плахта, добре намисто з дукачами, червоний шов ковий весільний вінок, червоні чоботи. У ’’Замріяній Катерині” село 1937-40 pp. Катерина з ан гельським обличчям і тихою усмішкою заплітає свої довгі коси. Вона не має ні намиста, ні дукачів, вона не має плахти. Її стрункий, майже дитячий стан, огортає чорна дерча, що її носили в будень лише літні жінки до праці. Вінок і стрічки "совєтської” якості лежать на ослінчику. Боса, вона стоїть у одвірках своєї хати, вона втікає із села — до Полтави, до Києва вчитися — і леліє найкращі мрії. Лише великий Кричевський так наочно міг показати оголене, зубожіле українське село в роки комуно-більшо- вицької навали, та внутрішній і психічний стан тодішньої української молоді. Культурно-освітня референтка 63-го Відділу СУА д-р Валентина Савчук о к е а н о м , п и т а є Ір и н а , п и т а ю т ь її д р у з і з У к р а їн и : ”Д е п о д іл и с я м о ї в и ш и в а н і с у в е н ір и д о м іл л е н н ію м у ? Б у л о їх 34. Ш к о д а , я к б и п р о п а л и ”. Т а к с а м о п р о с и ть з н а й о м у з П о д іл л я п о м о гти р о з ш у к а т и ці м ін ія тю р н і в и ш и в к и -ц е р к в и . Ц я з н о в у ж х о т іл а б п о т іш и т и Ір и н у , щ о її п р а ц я , я к а тв о р и л а с я у т а к и х в а ж к и х ж и т т є в и х о б с т а в и н а х , п р и в а ж к ій н е д у зі ч о л о в ік а т а її с а м о ї, не б у л а п р и с в о є н а я к и м и с ь к о л е к ц іо н е р а м и , а в ід д а н а , я к с о б і б а ж а л а їх а в т о р к а , д о м у з е ю , у в л а с н іс ть гр о м а д и . А м о ж е вся ця т р и в о га , щ о м у ч и ть м и с т к и н ю в ж е д о в гі м іс я ц і, в за га л і б е з п ід с т а в н а , л и ш е за б у л и їй п о д я к у в а т и ....? В ід Р е д а к ц ії. В п о ш у к а х за в и ш и в а н и м и ц е р к в а м и р о б о ти І. С е - н и к м и с т в е р д и л и , щ о У к р а їн с ь к и й М у з е й у Н ь ю Й о р ку їх д о с і н е о д е р ж а в . Федір Кричевський. Замріяна Катерина. 1937-1940 р. Fedir Krychevsky. Kateryna lost in reverie. 1937-1940. НАШЕ ЖИТТЯ” , СІЧЕНЬ 1989 11 ЩЕ ПРО "НАРЕЧЕНУ” ВАСИЛЯ КРИЧЕВСЬКОГО
Page load link
Go to Top