Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
СВ. ПАМ’ЯТІ ДАРІЇ ГНАТКІВСЬКОЇ-ЛЕБЕДЬ На кладовищі в Савт Бавнд-Бруку, Нью Джерзі, в дільниці колишніх Вояків Української Повстанської Армії, 28 лютого 1989 року виросла нова могила, тим разом могила мужньої жінки, активної учасниці ви звольної боротьби українського народу — Дарії Г натківської-Лебедь. Покійна народилася в Україні 1912 року в домі отця Омеляна і Олександри Гнатківських. Початкове навчання Дарія набула в місцевій школі та в нижчих клясах гімназії в Коломиї, опісля перейшла до гума ністичної гімназії "Рідна Школа” у Львові. В тих роках Львів якраз відзначав 10-ліття виз вольних змагань, коли то на львівському ратуші та на університеті появилися синьо-жовті прапори, а українське населення, зокрема молодь, зорганізова на в Пласті, взяли масову участь у панахиді за по нятих героїв. В усіх тих патріотичних виявах брала теж участь Дарка, яка була вже ученицею львівської гімназії УПТ-”Рідна Школа”. Гнатківська звернула увагу товаришок на себе своєю ніжністю, товариською поведінкою та гарною зовнішною поставою. Була розумна, дуже добра учениця, музикальна. Крім гімназійного навчання брала лекції гри на фортепіяні в Українському Му зичному Інституті ім. Миколи Лисенка. Співала у шкільному хорі, знаменито читала ноти і вражав її кожний фальшиво заспіваний тон. Зразу вступила в ряди Пласту, який був зоргані зований при школі, в 33-ій курінь ім. Ольги Коби- лянської, де курінною в той час була Ляся Старо- сольська. Дарка належала до гуртка "Лисичка”, бра ла участь в усіх сходинах куреня, в національних святкуваннях та прогульках чи виправах на т.зв. Сагару чи площу Сокола Батька. На табори Дарка не їздила, бо була одиначкою, родичі жили біля Косо ва, де батько був парохом, тож хотіли мати доньку під час шкільних вакацій дома. В 1929 році почали втягати середньошкільну мо лодь в ряди новоствореної Організації Українських Націоналістів. Постали тоді і в гімназії "Рідної Шко ли” підпільні звена і до одного з них увійшла Дарка. Була вона активною в звені, вміла гарно підготовити на сходини політичний огляд, переймалася і жила голошеними організацією ідеями. Так прийшов 1930 рік, коли то восени польська влада формально роз в’язала Пласт. Пластову працю продовжувано тай но. Треба було вибирати одну підпільну організацію. Дарка вибрала більше небезпечну — ОУН. В тому часі молоді люди залюбки дивились фільми, які представляли героїзм та посвяту. Одним з таких фільмів був фільм ”Ікс 27”, в якому героїнею є жін- ка-розвідчик, що умирає за ідею, а останнім її ба жанням — заграти на фортепіяно вальс. Дарка люби ла грати мельодію того вальса, а її подруги бачили Сл.п. Дарія (Ода) Гнатківська-Лебедь Daria Hnatkivsky-Lebed’. якраз її в тій героїчній ролі з точки погляду україн ської дійсности. Тож ще перед закінченням гімназій ного навчання, як розділювали членок звена до різ них ділянок, Дарку призначено до розвідки, що тоді для молодих дівчат було дуже приманливим. В 1932 році в травні Дарія зложила іспит зрі- лости. Після матури її найближчі подруги розійшли ся різними шляхами та спільна ідея часто зводила їх разом. Дарка — Ода, як тоді радше звали її подруги, перебувала переважно біля Косова у батьків. Та не довго, бо вже 1934 року попадає в тюрму. Голосний т.зв. варшавський процес* на якому Ода засіла як третя із 12-х підсудних, доказав як мужньо, незламно, відважно і спокійно вона прийня ла усі страждання та 15-річний присуд. Після прису ду в польській в’язниці одружилася з Миколою Ле бедем, засудженим в тому самому процесі у Варшаві на досмертну тюрму. Оди віра у краще майбутнє на казувала їй ’’без надії таки сподіватись”. Та проходи ли роки, в яких не було видно надії на волю. З Вар шави Оду перевезли в тюрму у Фордоні в познан ському воєвідстві, де перебула до 1939 року, до роз валу Польщі. Будучи ув’язненою, Ода відмовилася уживати польської мови, через те не одержувала ніяких ли стів і не мала побачень з родиною. Коли німецькі війська зайняли Польщу, поляки евакували тюрму, а в’язнів військовими конвоями провадили в сторону Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
