Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
UNWLA - Br. 32, Irvington, N.J. Installation new officers L to R: Elsie Whitaker - Installing Officer, Theresa Didyk - Cor responding Sec., Olga Maselko - Rec. Sec. (substitute) for Jean Sawchak), Ann Kalba - Preasurer, Dorothy Lasowyj - Vice-President, Mary Maszera - President РЕЛІГІЯ І МИСТЕЦТВО Заходом 82-го Відділу СУА міста Нью Йорку, в домівці НТШ 13-го листопада 1988-го року відбулася доповідь мае- стра Любомира Р. Кузьми на тему "Вплив релігії на мистец тво”. Голова відділу Іванна Клим відкрила імпрезу, привіта ла гостей, а заступниця Ірина Іванчишин подала короткі біографічні дані про прелеґента. З її слів присутні дізна лися, що маестро Л. Кузьма студіював рівночасно біологію і малярство на Львівському університеті, а музику в Музич ному Інституті ім. М. Лисенка, однак, зупинившись на ма лярстві, продовжував студії у варшавській Академії Мис тецтва. Тема "Вплив релігії на мистецтво” дуже широка і, зро зуміло, прелегент обмежився до характеристики впливу християнської релігії на європейське мистецтво в його чо тирьох формах, — архітектури, скульптури, малярства і му зики, які спільно розвивалися в церкві й творили збірне церковне мистецтво. Великий матеріял був поданий в короткому часі стисло й послідовно, на академічному рівні. На вступі маестро Л. Кузьма підчеркнув, що кожна релігія мала певний вплив на мистецтво, наприклад, старогрецька релігія і мітологія ма ли великий вплив на феноменальний розвиток грецького мистецтва, проте найбільшого розвитку мистецтво зазнало під впливом християнської релігії. Европейське мистецтво досягнуло максимального роз витку і вийшло на перше місце у світовому мистецтві. Бу довано величаві храми, прикрашувано їх різьбами, розма льовувано стіни, творено церковну музику задля духовної потреби людини прославляти Бога. З церкви технічні і ес тетичні здобутки переходили до світського мистецтва. Прелеґент схарактеризував крок за кроком століття за століттям історичні умовини розвитку християнського мистецтва та ті чинники, які впливали на формування того чи іншого стилю. Прелеґент розпочав від четвертого сторіччя, в якому наступило удержавлення християнської релігії й відбувся поділ римської імперії на дві частини, в результаті чого Константинопіль (Візантія) став столицею східньої частини імперії, а Рим західньої. Мистецтво східне і західне не роз вивалося паралельно, бо візантійське мистецтво затрима лось на певній стадії розвитку. Осягнення найвищого позему в європейському мистец тві відбулося як наслідок ряду науково-технічних винахо дів, таких, як винахід математичної малярської перспек тиви Філіппа Брунелескі, студії анатомії Леонарда да Вінчі, винахід музичної нотації Гвіда д-Ареццо, винахід музично го контрапункту (поліфонія) і вдосконалення архітектек- тури в добі ґотики. В загальному розвиток архітектури осягнув свого зеніту в добі ґотики, частинно ренесансу і барокко, скульп тура і малярство — в добі ренесансу і барокко. В музиці 6-го століття панівною була монофонія, в 12- му столітті почалася поліфонічна музика, а максимальний розвиток гомофонії в 19-му столітті. На закінчення прелеґент зазначив, що існує паралелізм і залежність розвитку мистецтва від стану релігії в даній країні. В нашому часі маємо різкий занепад релігії і — як результат — занепад мистецтва, поворот до примітивізму і абстракції. Після викладу маестро Л. Кузьма висвітлив ряд картин, взірців архітектури, скульптури і малярства, характерних для відповідної доби. Жалко тільки, що через технічні при чини спеціяльний матеріял, підготований ним для показу взірців української архітектури і малярства, не міг бути повністю задемонстрований. В заключенні імпрези дружина маестра Л. Кузьми Галина відтворила на тейпрекордері концерт Д. Бортнян ського ’’Слава во вишніх Богу” у виконанні хору з Атлянти. Коментуючи цей твір, зазначила, що співаки чужинці не мало потрудилися, щоб так гарно виконати український текст твору. Очевидно, що для ілюстрації розвитку музики під впливом релігії необхідно було б мати окремий виклад, де був би час і змога послухати взірців музики різних епох. Пролунали останні звуки божественної музики, немов дотик Божої десниці. В результаті вислухання цієї цікавої доповіді ми збага тили наше знання в ділянці тієї великої духової сили, що нею надихане християнське мистецтво. Докінчення Н адія С уровцова вити вголос слова любови, вдячности й пошани. Без музик, без похоронних молитов — і тільки в останню хвилину сам собою забренів рідний спів. Стрілець кою піснею пращалася земля з своєю вірною доч кою, виливаючи всю тугу, любов до неї. Це був ка линовий вінець на її труну. Хто і якими словами зумів би сказати так багато в цей прощальний гіркий час як зуміла сказати пісня, що протягом усього життя товаришила Оленці? Ні, не пішла від нас, живе невмирущий образ прекрасної синьоокої дівчини що назавжди ввійшла в історію своєї Батьківщини. 1963 р. (Україна) Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
