Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ДИТЯЧА СВІТЛИЧКА В НЬЮ-ЙОРКУ На 7-ій вулиці міста Нью-Йорку, у співпраці зі школою українознавства, яка міститься в будинку школи Св. Юра Отців Василіян, вже на протязі 25-ох років існує Дитяча Світличка, зорганізована 83-ім Відділом СУА. Туди кожного року батьки, котрі ро зуміють, яким важливим є обов’язок виховання їх ньої дитини в українському дусі, приводять своїх ді точок. Навчання у Світличці починається о 10-ій го дині, але вже від 9-ої години простора кімната Світ лички заповняється дітьми. В цей вільний час перед заняттям, діти радо граються різними забавками, а також мають змогу запізнатися із своїми ровесника ми. Перед навчанням учительки розкладають на столиках потрібні матеріяли. Легке майстрування приготовить дітей до теми дня, а також додасть їм охоти і сміливости. Тепер діти готові до молитви. Поспішно уклада ються малі ніжки на вже знаних місцях. Вони люб лять порядок і рутину. Після молитви формують ко лесо навколо учительок і тринадцять голосочків по черзі співає своє ім’я під супровід Гітари. Навіть най менша дволітня, ще офіційно не зареєстрована Ліду- ся, відспівує в тоні на питання: ”Де є Лідуся?” ”Я є тут”. Після офіційного привіту зразу несміло, а опісля все відважніше розноситься по кімнаті дитячий спів. Ентузіязм наростає, переходить у крещендо й учи тельки швидко зміняють заняття, бо за стіною у су сідній кімнаті вчаться вже дуже дорослі першокляс- ники. Тепер час на казочку. Чи про три свинки і вовчи ка, чи про Білосніжку. Дітям подобаються казки, з котрими вони ознайомлені. Вони тоді певні себе і радо допомагають учительці. Також згідно з найно- n illin u n М О ТП П П ІЛ ППЯИ’ТИ к’П В Я Н П Ю Т Р П Р П r ямрпикян - сь к ій шкільній системі, діти слухають казку ілюстро вану на великих аркушах паперу, часом завбільшки самих слухачів. Час від часу треба дітям розказати щось нового, чи чудову казку про ’’Сонцебори”, чи про Велетня і маленького Ісусика. Або ще іншим ра зом представити дію при помочі лялькового театру. Після спокійного сидження при казці треба по бавитися у якусь рухливу гру. Маршируєм під музи ку, імітуючи хід звірят, залежно від теми казки. Те пер дитячий внутрішній годинник нагадує про їдження. і хоч як приємною була забава, на згадку про другий сніданок, личка вкриваються радісним усміхом. їдять спокійно. Змучені. Після сніданку мистецькі заняття. А все до теми, відповідно до казочки. Це затривалить сьогоднішню лекцію у дитячій пам’яті. Кінець лекції. Ще якась гра, щоби приємно було на прощання. Замість молитви — спів до Матері Бо жої і.... чимдуж — до Мами. Мами відбирають своїх дітей, знаючи, що спов нили свій обов’язок — дали дитині цей перший так важливий крок на будуче. Бо дитина, котра ходить до С р ітл и ч ки , буде краще почуватися у передшкіллі. Світличка допоможе їй виробити слух при співі, почуття ритму, товариськість. Слухання казок збу дить у ній уяву, почуття краси й справедливости, а також концентрацію, таку конечну в будучій науці. Гри Кіма, чи інші, вироблять бистроту спостерігання і швидкість у думанні. Майстрування вплине на фі зичне вироблення і зручність. У Світличці дитина вслухується у правильну українську мову, сама має змогу нею говорити, а найважливіше понад усе — перші її кроки в школі затримають її у приналежності до всього, що є рідне і українське. Лідія Андрусишин, Учителька Світлички при 83 Відділі СУА от кілька ілюстрацій, створених 1947 року за східні- ми мотивами до казки, яку вона сама вигадала. Далі — на екрані були ілюстрації до українських народніх пісень, яких художниця знала неймовірну кількість. Ілюстрації різні: деякі виглядають як примітиви, створені за мотивами народного образотворчого мистецтва. Часом техніка виконання ілюстрацій дуже складна — художниця комбінувала акварель з провощуванням. 1951 року доля дещо усміхнулася художниці. Шукали мистців для розпису тканин, а в цьому вона мала добру підготовку. Це була її перша офіційна праця. Галину Липу помітили, вона мала ще замов лення — створювала великі декоративні пано. Проте Галини Захарясевич-Липи ніколи офіцій но не визнали. Не було виставок її праць, вона ніко ли не викладала. Але до неї приходили вчитися мо лоді художники. Художниця померла 10 червня 1968 року. Перша посмертна виставка її праць відбулася 1986 року в Львівському Музеї Українського Мис тецтва. Організувати її було нелегко, бо мало праць художниці збереглося. З трудом набрали експонати з приватних колекцій. Начальство дало дозвіл на виставку, та коли вже її підготували, хтось доніс, що чоловік Галини Заха рясевич-Липи був лікарем в Українській Повстан ській Армії. Тоді заборонили оголошувати день офі ційного відкриття виставки. Наказали зняти з ви ставки картину ’’Гуцульська мадонна”. Проте люди якось довідалися про виставку, бу ло багато охочих її побачити, мовчки заходили до Музею. Стефанія Гнатенко сказала, що плянує написати монографію про творчість блискучої і оригінальної художниці Галини Захарясевич-Липи. Вона зверта ється до Союзу Українок Америки з проханням ви дати цю монографію. Відповідь присутніх на доповіді була: ’’Все буде мо робити, щоб видати”. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
