Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЗЕРНО ПОСІЯНЕ В НЕГОДУ Спочатку воно її не турбувало, а коли в думці зринали настирливі питання, Ганя вже мала на них відповіді, заздалегідь заготовлені в школі та комсо молі. Не була ж сліпа і з негодуванням спостерігала, як у країні, знищеній війною, швидко творилась ко муністична аристократія. Вину за це вона приписала гнилому Заходові, звідкіля то і прийшла ота пошесть як необхідний наслідок війни. Пройшло однак п’ять років від війни, а ’’пошесть” не тільки що не зникала, але прибирала застрашаючих форм. Ганя, як і бага то її ровесників, переживала кризу розчарування, її комсомольський божок зсувався з п’єдесталу і вона почувала, що життя обмануло її. В неї також були можливості допасуватись до упривілейованої пар тійної верстви, але природа сотворила її людиною, яка не могла вдоволитись тільки матеріяльними бла гами, а шукала ще духових вартостей в житті. Під час німецької окупації вона з найбільшою посвятою співпрацювала з червоними партизанами в її родинному місті Запоріжжі. Гестапо арештувало її, тортуровало, але Ганя не заломилась, не видала зв’язків з партизанами. Після ’’визволення” вийшла з тюрми зі знищеним здоров’ям і в заплату влада наді ляла її щорічно путьовкою на курорт на підлікування побитих ніг. Така увага до неї уряду не вилікувала однак її душевної кризи. Вона покинула Запоріжжя й виїхала на працю медсестри в Західню Україну, на поліське село. Ганя чула від знайомих, які побували в Західній, про ’’бандерівське” підпілля, а також заки виїхала на працю, ґебісти поінформували її про повстанців, змальовуючи їх, очевидно, по-свойому й вимагали її співпраці в поборюванні їх. її, однак, повстанці не зацікавили, не відчувала до них жодної симпатії і во ліла ніколи з ними не зустрічатись. Проте, стріча відбулася, всупереч її бажанню. Ганя не злякалась, коли вони до неї вперше зайшли. — Так, я комсомолка і не маю потреби оправ дуватись за це перед вами, — заявила без вагання. — Бачу, як вас навчили в комсомолі, що й рідну мову забули, — завважив провідник. Ганя зашарілась, вона ж говорила до нього по- російськи. Провідник зорієнтувався, що має до діла не із заляканою дівчиною і поставив їй умову бути безза стережно щирою в розмові. Докінчення: СЛОВО ПРО Л. КРУШЕЛЬНИЦЬКУ сі Українки, Тараса Шевченка, Івана Франка "Іван Вишенський”. Численні виступи на різних академіях вимагають цілі місяці, а то і роки безнастанної праці. В 1973 р. були відіграні виїмки з ’’Лісової Піс ні”, на запрошення проф. Парлакіяна, на конвенції Американської Ассоціяції професорів драми, за що Лідія Крушельницька одержала листа з подякою. Була поміщена рецензія у книжці цієї Ассоціяції. Проф. Парлакіян оцінив виїмкові здібності Ліди Кру шельницької як режисера словами ’’інкомперебел дірекшен — незрівняна режисура”. Вклад праці Лідії Крушельницької у ювілейному році відзначення 1000-ліття Християнства в Україні заслуговує на спеціял ьне вирізнення. Як уже було зга дане, п’єса ’’Ярослав Мудрий” вимагала праці Пані Лі ди не тільки як режисера. Вона підбирала також від повідні професійні сили, закуповувала матеріяли. Це вимагало залізних нервів, щоби те все видержати. Але це не кінець. Треба було підготувати щось від повідне до виступу в Фелт Форум. Ліда Крушель ницька дуже добре підготувала "Іконостас” Віри Вовк. Своїм запалом та ентузіязмом вона зуміла притягнути до співпраці високо-професійні сили, які допомагали їй у виконанні великого діла. На жаль у короткому слові неможливо назвати тих людей, як не можливим було описати професійну систему нав чання у студії. Тільки підкреслю, що вклад праці Лі ди Крушельницької у поглибленні знання україн ської мови, історії та театрального мистецтва у чле нів Студії це її найбільша заслуга. Велику і повну посвяти працю Ліди Крушель ницької для української молоді зумів оцінити Союз Українок Америки відзначаючи її на Конвенції в 1981 р. почесним членством СУА. 1989 р. СКВУ назначив роком української мови. Ліда Крушельницька вже 25 років присвятила цій справі. Наша молодь вихована нею поза межами України сміло може включитися в товариство "Рідна Мова”, яке засновано в Україні і не постидається, бо їхнє знання мови не є позаду. Сьогодні численно зібрана громада дала доказ великої пошани і подиву для людини, яка цілковито посвятилася українській молоді, вміла впоїти в неї любов до рідної мови та театральної штуки. Щасти Вам Боже, Дорога Пані Лідо! ХРИСТЯ НАВРОЦЬКА Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
