Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ f Ділимося сумною вісткою із член ством СУА, що 9-го березня 1988 року по короткій недузі упокоїлася в Бозі на 89 році життя членка 26-го Відділу СУА Марія Владика. Покійна Марія Владика з дому Го ловка народилася 7 липня 1898 в селі Еренфілд ґміна Бличевода, район Жовква. Покійна приїхала до Америки в 1922 році і тут, в Дітройті, 1923 р. вийшла заміж за Андрія Владику. Покійна Марія Владика вступає до Се- стрицтва при церкві Непорочного За чаття, а коли в 1932 році організується 26-ий Відділ СУА, вступає до нього. Жертвенна і працьовита, довгими ро ками належала до підприємчого комі тету. Працювала при приготовлю- ванню обідів, продавала білети на ви граші, не пропускала сходин і завжди старалась притягнути нових членів до Відділу. Завжди була гордою, що належить до СУА і доки здоров’я їй служило, працювала, щоби Відділ розвивався... Але літа і хвороба об межували її можливості. Так викру- шуються із наших рядів працьовиті членки СУА. Покійна виховала дві дочки — Ан ну і Олю. Дочка Анна померла кілька років тому, що ще більше підтяло її сили. Членки Сестрицтва і 26-го Відділу СУА відпровадили покійну із прапора ми і відзнаками до церкви Непорочно го Зачаття в Гемтремку, а відтак на кладовище Монт Олівер. Від Відділу покійну Марію Владику прощала голо ва Катерина Кобаса, згадуючи її заслу ги, її працю і добру вдачу. Відділ втра тив дорогу членку, яка належала до нього від його початків. Покійна залишила в глибокому смутку дочку Олю з чоловіком і два внуки а також членок 26-го Відділу й Сестрицтва. Спи спокійно, дорога союзянко, хай американська земля буде тобі лег кою, пам’ять про тебе залишиться зав жди між нами. Управа і членки 26-го Відділу СУА ім. О. Басараб Гемтремк, Мічіґен Ділимося сумною вісткою з член ством СУА, що 28-го квітня 1988 р. не сподівано відійшла від нас довголітня членка 35-го Відділу СУА в Озон Парк, Стела Петришин. Стела була діяльною у Відділі і на протязі 26-ох років виконувала зав дання господарчої референтки. Зали шила в смутку дві доньки, зятів та вну ків, а також сестер союзянок. Спи дорога союзянко, нехай аме риканська земля буде тобі легкою. Управа і членки 35-го Відділу СУА В пам’ять бл.п. Стели Петришин скла даю 10.00 дол. на Пресовий Фонд "Нашого Життя”. Валентина Третяк, пресова референтка Із глибоким смутком доводиться прощати нашу членку 22-го Відділу СУА в Чікаґо, Олену Лебедович. Ще так недавно бачили ми Її поміж нами, бо хоча слабкого здоров’я, вона не піддавалася недузі, силою волі по борювала труднощі і зберегла актив ність майже до самого, передвчасного відходу у вічність. Олена Лебедович, уродженка Ся- ніччини, вже з хати винесла патріотич ну українську свідомість, яка опісля стала дороговказом цілого нелегкого Її життя. По закінченню учительського семінара у Кросні, Польща, зали шилася без праці, бо для українки, а ще до того свідомої патріотки, було майже неможливо одержати дозвіл на працю учительки від польського LUO-' віністичного уряду. Тоді рішилася переїхати в околиці Чесанова, де змогла ширше виявити громадсько-виховну діяльність: вела хори, організувала дитячі садочки, провадила курси з доручення Рідної Школи. Там також пізнала Адріяна Ле- бедовича, якого батько був учителем в Горайці і з яким опісля одружилася. Недовго тривало родинне щастя Оле ни, бо вже в 1943 р. трагічно згинув Її чоловік застрілений німцями, і вона залишилася сама з двома дітьми, Ан- ною і Ігорем. Щоб бути ближче роди ни, переїхала з дітьми у Сяніччину до тети, і там, як молода жінка, повна па тріотичного духа і потреби чину всту пила в ряди УПА. Про свої переживан ня, події в Українській Повстанській Армії Олена часто розказувала у своїх споминах, уривки яких читала нам при різних нагодах. По 8 -ми роках важкої, повної переслідувань а то й тортур тюрми, вдалося Олені вийти на волю, а згодом, завдяки старанням сестри, переїхати в 1969 р. до Америки, в Чіка ґо, де опісля приїхали син і донька. По приїзді зразу включилася в громадське життя, стала членкою 22 - го Відділу СУА де залишилася аж до свойого передчасного відходу. По- мимо заробіткової праці, домашніх обов’язків, виховання внуків, знахо дила все час для організаційної праці, була взірцевою членкою, працьови тою та простолінійною, зокрема жер- твенну діяльність виявила як рефе рентка Суспільної Опіки, організуючи висилки пачок, допомогу потребую чим в Польщі, знаючи із свойого до свіду, якою потрібною є ця харита- тивна акція. Хоча Її здоров’я, підірване тяжкими переживаннями минулого, постійно гіршало, то Олена все-таки, майже до останку залишилася актив ною, Її знану постать ми бачили чи не щодня, або в наших установах, в до мівці СУА, на імпрезах, і нікому й не думалося, що час Її життя залишився такий короткий. Та прийшов невбла ганний день 6 . 8.88 і Олени Лебедович не стало поміж нами. Родина втратила добру Маму і Ба буню, а жіноцтво 22-го Відділу СУА взірцеву і жертвенну членку, високо патріотичну людину з непохитною вірою у правду української ідеї, яку засвідчила не словами, а цілим своїм встеленим терням боротьби життям. Родині висловлюємо наше глибоко- щире співчуття, а молитви наші супро- вожатимуть Олену на Її дорозі до не бесного творця по справедливо за служену нагороду. 36 НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 1988 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top