Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ПОСМЕРТНІ ЗГАДКИ f Ділимося сумною вісткою із член ством СУА, що 9-го березня 1988 року по короткій недузі упокоїлася в Бозі на 89 році життя членка 26-го Відділу СУА Марія Владика. Покійна Марія Владика з дому Го ловка народилася 7 липня 1898 в селі Еренфілд ґміна Бличевода, район Жовква. Покійна приїхала до Америки в 1922 році і тут, в Дітройті, 1923 р. вийшла заміж за Андрія Владику. Покійна Марія Владика вступає до Се- стрицтва при церкві Непорочного За чаття, а коли в 1932 році організується 26-ий Відділ СУА, вступає до нього. Жертвенна і працьовита, довгими ро ками належала до підприємчого комі тету. Працювала при приготовлю- ванню обідів, продавала білети на ви граші, не пропускала сходин і завжди старалась притягнути нових членів до Відділу. Завжди була гордою, що належить до СУА і доки здоров’я їй служило, працювала, щоби Відділ розвивався... Але літа і хвороба об межували її можливості. Так викру- шуються із наших рядів працьовиті членки СУА. Покійна виховала дві дочки — Ан ну і Олю. Дочка Анна померла кілька років тому, що ще більше підтяло її сили. Членки Сестрицтва і 26-го Відділу СУА відпровадили покійну із прапора ми і відзнаками до церкви Непорочно го Зачаття в Гемтремку, а відтак на кладовище Монт Олівер. Від Відділу покійну Марію Владику прощала голо ва Катерина Кобаса, згадуючи її заслу ги, її працю і добру вдачу. Відділ втра тив дорогу членку, яка належала до нього від його початків. Покійна залишила в глибокому смутку дочку Олю з чоловіком і два внуки а також членок 26-го Відділу й Сестрицтва. Спи спокійно, дорога союзянко, хай американська земля буде тобі лег кою, пам’ять про тебе залишиться зав жди між нами. Управа і членки 26-го Відділу СУА ім. О. Басараб Гемтремк, Мічіґен Ділимося сумною вісткою з член ством СУА, що 28-го квітня 1988 р. не сподівано відійшла від нас довголітня членка 35-го Відділу СУА в Озон Парк, Стела Петришин. Стела була діяльною у Відділі і на протязі 26-ох років виконувала зав дання господарчої референтки. Зали шила в смутку дві доньки, зятів та вну ків, а також сестер союзянок. Спи дорога союзянко, нехай аме риканська земля буде тобі легкою. Управа і членки 35-го Відділу СУА В пам’ять бл.п. Стели Петришин скла даю 10.00 дол. на Пресовий Фонд "Нашого Життя”. Валентина Третяк, пресова референтка Із глибоким смутком доводиться прощати нашу членку 22-го Відділу СУА в Чікаґо, Олену Лебедович. Ще так недавно бачили ми Її поміж нами, бо хоча слабкого здоров’я, вона не піддавалася недузі, силою волі по борювала труднощі і зберегла актив ність майже до самого, передвчасного відходу у вічність. Олена Лебедович, уродженка Ся- ніччини, вже з хати винесла патріотич ну українську свідомість, яка опісля стала дороговказом цілого нелегкого Її життя. По закінченню учительського семінара у Кросні, Польща, зали шилася без праці, бо для українки, а ще до того свідомої патріотки, було майже неможливо одержати дозвіл на працю учительки від польського LUO-' віністичного уряду. Тоді рішилася переїхати в околиці Чесанова, де змогла ширше виявити громадсько-виховну діяльність: вела хори, організувала дитячі садочки, провадила курси з доручення Рідної Школи. Там також пізнала Адріяна Ле- бедовича, якого батько був учителем в Горайці і з яким опісля одружилася. Недовго тривало родинне щастя Оле ни, бо вже в 1943 р. трагічно згинув Її чоловік застрілений німцями, і вона залишилася сама з двома дітьми, Ан- ною і Ігорем. Щоб бути ближче роди ни, переїхала з дітьми у Сяніччину до тети, і там, як молода жінка, повна па тріотичного духа і потреби чину всту пила в ряди УПА. Про свої переживан ня, події в Українській Повстанській Армії Олена часто розказувала у своїх споминах, уривки яких читала нам при різних нагодах. По 8 -ми роках важкої, повної переслідувань а то й тортур тюрми, вдалося Олені вийти на волю, а згодом, завдяки старанням сестри, переїхати в 1969 р. до Америки, в Чіка ґо, де опісля приїхали син і донька. По приїзді зразу включилася в громадське життя, стала членкою 22 - го Відділу СУА де залишилася аж до свойого передчасного відходу. По- мимо заробіткової праці, домашніх обов’язків, виховання внуків, знахо дила все час для організаційної праці, була взірцевою членкою, працьови тою та простолінійною, зокрема жер- твенну діяльність виявила як рефе рентка Суспільної Опіки, організуючи висилки пачок, допомогу потребую чим в Польщі, знаючи із свойого до свіду, якою потрібною є ця харита- тивна акція. Хоча Її здоров’я, підірване тяжкими переживаннями минулого, постійно гіршало, то Олена все-таки, майже до останку залишилася актив ною, Її знану постать ми бачили чи не щодня, або в наших установах, в до мівці СУА, на імпрезах, і нікому й не думалося, що час Її життя залишився такий короткий. Та прийшов невбла ганний день 6 . 8.88 і Олени Лебедович не стало поміж нами. Родина втратила добру Маму і Ба буню, а жіноцтво 22-го Відділу СУА взірцеву і жертвенну членку, високо патріотичну людину з непохитною вірою у правду української ідеї, яку засвідчила не словами, а цілим своїм встеленим терням боротьби життям. Родині висловлюємо наше глибоко- щире співчуття, а молитви наші супро- вожатимуть Олену на Її дорозі до не бесного творця по справедливо за служену нагороду. 36 НАШЕ ЖИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 1988 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
