Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Л. ГЛІБОВ — ЗИМОВА ПІСЕНЬКА — Зимонько-снігуронько, Наша білогрудочко, Не верти хвостом, А труси тихесенько, Рівно і гладесенько Сріблистим сніжком! Ми повибігаємо, Снігу накачаємо Купу за садком; Бабу здоровенну, У ночі страшенну, Зліпимо гуртом. Очі будуть чорні, Губи й ніс червоні Буде — як мара! День і ніч стоятиме, Вовка проганятиме З нашого двора. Гляне ясне сонечко У наше віконечко, Бабу припече; Де й мороз той дінеться, Геть від баби кинеться, З ляку утече! Рис. Ельмира Ґерупяк ОЛЕНА ЦЕГЕЛЬСЬКА ТЕЛЕФОН ДО СВ. МИКОЛАЯ — Галло! Галло! Чи там св. Миколай? Бо тут я, Данко Пелехатий, дванадцята вулиця, чи сло три. — Так Данко кличе св. Миколая через свій маленький телефон, що йому татко пода рував. — Святий отче Миколаю,тут я, дуже нечем ний Данко. Я прошу прийти до мене і принести мені малий літак. Такий зовсім малий, малю- сенький — такий, щоб міг трошки, трошечки лі тати по кімнаті, якщо я його накручу. — Св. Миколаю, я був дуже нечемний: я скинув вазонок із квітами з вікна на вулицю, котика тягнув за хвостик, метелика замкнув у пляшку і мучив. І ще я Марусі вилляв чорнило на нову суконку. Одного разу я збив шибку, та ще й до того зіпсував мамі машину до шиття. — Св. Миколаю! Я дуже нечемний хлопчик, але я ХОЧУ бути чемним, тільки ніяк не можу. Прошу не гніватися на мене і прийти! — Ага! Ще прошу не приносити мені ніяко го прутика, бо Марійка буде сміятися з мене. Вона все дуже чемна. Хвилинку Данко слухає. Нічого. Тільки щось шумить у слухавці. — Мамо! Мамусю, я телефоную до св. Ми колая, а він мені нічого не відповідає. — Я чула, синочку, чула все. А де ж св. Ми колай може відповідати всім дітям! їх же так багато-багато. А всі чогось просять, то телефо нують, то листи пишуть. Але я знаю напевно, що св. Миколай чув твій телефон. Він знає про тебе і не забуває. — Не може бути! Знає! То він напевно та кож давно вже знає, що я такий дуже нечем ний. — Так. Але він чув, що ти ХОЧЕШ бути чем ним. Ти це йому сказав. — І що, мамо? І св. Миколай прийде до мене? — Напевно прийде, мій синочку. "НАШЕ Ж ИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 1988 35
Page load link
Go to Top