Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Але Ви відізвались — а це найголовніше. Я ж — вибачте, що це зробила не запитавшись! — саме у минулому т иж ні, в суботу післала листа п. Дени- сюкові та п. Завадовичу (це — редактор та корек тор п. Денисюка) й подала їм Вашу адресу. Вони бо просили, аби я дала їм, до їхнього ілюстрованого часопису (гонорари платять!) якісь оповідання або "популярно написані леґенди для молоді”. А я таких річей не пишу! До того ж м о ж е "українознавство” здобуте лише на Великій Україні, та в Археологіч ному Інституті (у колишньому Петрограді) та на розкопках у Київі під веденням В. Хвойка так зва ного "Ярославого двору” — не м о ж е рівнятись з Вашим. Ми — бо, напр. завж ди були переконані, що церковно-словянська мова2 ніколи не була прадав- ною мовою українською, бо навіть ще за царські часи Археол. Інститут в Петрограді, викладав, що "южно-руська або українська мова” не має нічого спільного з церковно-слов’янською "заведеною для обрусенія” України... Але лишимо ”археологічні де бати!” Коли Вам подобається інакше — це Ваша {й Галичини!) річ. О т ж е я порадила тому видавниц тву в Чікаґо — Mr.M. Denys, 2226 Chicago Ave., Chi cago 22, III. USA., аби звернулись до Вас. М о ж е знайдете хвилину, аби написати для них щось! Ви ж пишете й друкуєтесь, т о ж час знаходите на це. Я того часу, т а ко ж не маю так багато. П. Денисюк писав, що 20/V 61 в ж е вийде моя кн и ж ка “Quidest ve- ritas” й хоче дальших книж ок, насамперед "Сон Тіні", потім "Останній бог” — бо це все з "римської серії”, О. ҐЕРДАН В 1000-ЛІТТЯ ХРИЩЕННЯ УКРАЇНИ Мотто: "а все таки до Тебе думка лине, мій занапащений, нещасний Краю!” Заскочив привіт молоденький до мене. Він щойно зродився — і вже здогонив. Від нього палає поліття зелене; Привіт — на привіт відповів, полонив. І радість, і горе до мене привітом. Із віддалі обрій вітає всесвіт. На сосні пташки затягнися щебетом, А скелі Ґорґанів — повага, Граніт. Привітів багато щодня прилітає. В словах рум’яніють закоханих пар; Папір покривають з машинок привіти, — Та найбільш різдвяних карток — для Христа — Пишається всюди. І вдячність бентежить Забутих усіми, бо вже віднайшла їх Щедрівка найстарша, наш "Щедрик — Щедрик” — Прислав "Ластівочку” бажати для всіх. У 1000-ліття Христа в Україні Побожного люду зібралося вщерть Привіт посилати за ґрати невинним І тим, кому грозить невблаганна смерть.. Січень, 1988. Оленка Ґердан, Нью Йорк, Н.Й., 1988. Гуцулка з Карпат, Жаб’я, дочка дир. школи — Богдана й Осипи 3. ’’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 1988 а потім, ще дальші.... О т ж е — праці а ж -а ж !... Го- норар посилає мені по ЗО дол. поки ще кн и ж ка не вийшла. Але приходить д у ж е пиняво, довго тягнеться процедура пересилки. Чому? Не відаю. Т о ж треба час від часу й підробляти. Та лікар- хірург ’’потішив мене” що зломаною рукою ніколи не буду в ж е ’’володіти нормально”. Не м о ж у напр., умиватись двома руками, запнути комірець на шиї, нести щось тяжке... О т ж е за всі ці послуги мушу платити сусідці, так само як за прибирання в хаті, топіння у грубі, бо у нас було д у ж е тепло, потім похолодало а ж до 6+, 8+ над О. Але морозів не було. To- ж ще топлю, але трохи! В садку в ж е давно пе- реквітли бози, туліпани, конвалія та (?). Нині — а ж біло від квітучої калини, що нею обсаджено вели кий басейн у саду, у якому ми всі влітку купаємось... Калинові кущі це наша "заслона”!.. Т а к о ж на троян дах пупянки, не зважаючи на холод. А цього року подарували мені на день мого народження ( З /ІІІ) прегарну мімозу у вазоні. Я її на весні висадила — з вазоном, бо на зиму знов візьму до хати) й вона чу десно росте! В акварюмі побільшилося рибок а ж на 12 молодих, від єдиної пари (?).... на велике поті- шення котюзі, що на них дивиться годинами... На шого Юрка м айж е не бачу, бо ходить до "одинад- цятилітки" на Мельник, там і обідає й додому вер тається а ж у 6-7 годин вечора. Вибачте за довго го листа! Сердечно вітаю Вас всіх! Н. Королева. Тремтять листочки на кленових вітах В осінньому тендітному промінні... П’янливо носить вітер запах квітів, Розсипує між травами насіння. І павутиння ниткою тонкою Снується стежка людського буття... Прощай, мій друже, у відвічному спокою, Урвалась струна Твого земного життя... І блискотять у росах лазурових Моменти пережитого з Тобою, І з ними спомин почувань гарячих, пурпурових І хвиль гірких, насичених журбою. І тисне груди біль тяжкий, гнітучий — Цить, серце, не мути спокою!.. Нехай душа полине в неминуче! Не стримуй лету земною журбою!.. Будь вдячна за любов осінню — Це щастя було лиш позичене у долі. Спасибі за останні проблески промінні, Що роз’яснили сріблом вже покриті скроні... Л.А. 10/17/1988 13
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
