Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Але Ви відізвались — а це найголовніше. Я ж — вибачте, що це зробила не запитавшись! — саме у минулому т иж ні, в суботу післала листа п. Дени- сюкові та п. Завадовичу (це — редактор та корек тор п. Денисюка) й подала їм Вашу адресу. Вони бо просили, аби я дала їм, до їхнього ілюстрованого часопису (гонорари платять!) якісь оповідання або "популярно написані леґенди для молоді”. А я таких річей не пишу! До того ж м о ж е "українознавство” здобуте лише на Великій Україні, та в Археологіч ному Інституті (у колишньому Петрограді) та на розкопках у Київі під веденням В. Хвойка так зва ного "Ярославого двору” — не м о ж е рівнятись з Вашим. Ми — бо, напр. завж ди були переконані, що церковно-словянська мова2 ніколи не була прадав- ною мовою українською, бо навіть ще за царські часи Археол. Інститут в Петрограді, викладав, що "южно-руська або українська мова” не має нічого спільного з церковно-слов’янською "заведеною для обрусенія” України... Але лишимо ”археологічні де бати!” Коли Вам подобається інакше — це Ваша {й Галичини!) річ. О т ж е я порадила тому видавниц тву в Чікаґо — Mr.M. Denys, 2226 Chicago Ave., Chi cago 22, III. USA., аби звернулись до Вас. М о ж е знайдете хвилину, аби написати для них щось! Ви ж пишете й друкуєтесь, т о ж час знаходите на це. Я того часу, т а ко ж не маю так багато. П. Денисюк писав, що 20/V 61 в ж е вийде моя кн и ж ка “Quidest ve- ritas” й хоче дальших книж ок, насамперед "Сон Тіні", потім "Останній бог” — бо це все з "римської серії”, О. ҐЕРДАН В 1000-ЛІТТЯ ХРИЩЕННЯ УКРАЇНИ Мотто: "а все таки до Тебе думка лине, мій занапащений, нещасний Краю!” Заскочив привіт молоденький до мене. Він щойно зродився — і вже здогонив. Від нього палає поліття зелене; Привіт — на привіт відповів, полонив. І радість, і горе до мене привітом. Із віддалі обрій вітає всесвіт. На сосні пташки затягнися щебетом, А скелі Ґорґанів — повага, Граніт. Привітів багато щодня прилітає. В словах рум’яніють закоханих пар; Папір покривають з машинок привіти, — Та найбільш різдвяних карток — для Христа — Пишається всюди. І вдячність бентежить Забутих усіми, бо вже віднайшла їх Щедрівка найстарша, наш "Щедрик — Щедрик” — Прислав "Ластівочку” бажати для всіх. У 1000-ліття Христа в Україні Побожного люду зібралося вщерть Привіт посилати за ґрати невинним І тим, кому грозить невблаганна смерть.. Січень, 1988. Оленка Ґердан, Нью Йорк, Н.Й., 1988. Гуцулка з Карпат, Жаб’я, дочка дир. школи — Богдана й Осипи 3. ’’НАШЕ Ж ИТТЯ”, ГРУДЕНЬ 1988 а потім, ще дальші.... О т ж е — праці а ж -а ж !... Го- норар посилає мені по ЗО дол. поки ще кн и ж ка не вийшла. Але приходить д у ж е пиняво, довго тягнеться процедура пересилки. Чому? Не відаю. Т о ж треба час від часу й підробляти. Та лікар- хірург ’’потішив мене” що зломаною рукою ніколи не буду в ж е ’’володіти нормально”. Не м о ж у напр., умиватись двома руками, запнути комірець на шиї, нести щось тяжке... О т ж е за всі ці послуги мушу платити сусідці, так само як за прибирання в хаті, топіння у грубі, бо у нас було д у ж е тепло, потім похолодало а ж до 6+, 8+ над О. Але морозів не було. To- ж ще топлю, але трохи! В садку в ж е давно пе- реквітли бози, туліпани, конвалія та (?). Нині — а ж біло від квітучої калини, що нею обсаджено вели кий басейн у саду, у якому ми всі влітку купаємось... Калинові кущі це наша "заслона”!.. Т а к о ж на троян дах пупянки, не зважаючи на холод. А цього року подарували мені на день мого народження ( З /ІІІ) прегарну мімозу у вазоні. Я її на весні висадила — з вазоном, бо на зиму знов візьму до хати) й вона чу десно росте! В акварюмі побільшилося рибок а ж на 12 молодих, від єдиної пари (?).... на велике поті- шення котюзі, що на них дивиться годинами... На шого Юрка м айж е не бачу, бо ходить до "одинад- цятилітки" на Мельник, там і обідає й додому вер тається а ж у 6-7 годин вечора. Вибачте за довго го листа! Сердечно вітаю Вас всіх! Н. Королева. Тремтять листочки на кленових вітах В осінньому тендітному промінні... П’янливо носить вітер запах квітів, Розсипує між травами насіння. І павутиння ниткою тонкою Снується стежка людського буття... Прощай, мій друже, у відвічному спокою, Урвалась струна Твого земного життя... І блискотять у росах лазурових Моменти пережитого з Тобою, І з ними спомин почувань гарячих, пурпурових І хвиль гірких, насичених журбою. І тисне груди біль тяжкий, гнітучий — Цить, серце, не мути спокою!.. Нехай душа полине в неминуче! Не стримуй лету земною журбою!.. Будь вдячна за любов осінню — Це щастя було лиш позичене у долі. Спасибі за останні проблески промінні, Що роз’яснили сріблом вже покриті скроні... Л.А. 10/17/1988 13
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
