Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАТАЛЕНА КОРОЛЕВА (3. III. 1888 — 1. V II.1966) Наталена Королева Natalena Koroleva. Як загально відомо, Наталена Королева похо дить з аристократичного роду графів Дунін-Борков- ських. Цей рід знаний в Україні ще за княжих часів. За переказами був він навіть споріднений з родом Ярослава Мудрого, тимто Лев Биковський назвав Наталену ’’останньою Ярославною”. Історія згадує її предків і за козацьких часів. Батько Адріян Дунін- Борковський жив постійно в Парижі і був він визнач ним ученим. Природник-дослідник, став він членом Академії Наук у Парижі як перший чужинець за дві сті років існування цієї наукової інституції. Мати — Марія Кляра Фернандес де Кордоба, походила зі старовинного, княжого еспанського роду. У цьому роді передавались з покоління на покоління різні легенди про Матір Божу, про Пилата, які були знані письменниці з чого й скористала у своїй творчості. Наталена (Кармен, Фернанда, Альфонсе, Ес- трелля) народилася в Еспанії 3-го березня 1888 р. в замку біля Бурґосу. Та в кілька годин по приході на світ дівчинки, стала ж сиротою. Мати померла. Ди тину забрала бабуня по батькові на Україну. Жила вона в Борках Великих на Волині до 5-го року життя. Та смерть бабуні спричинила її переїзд знов до Еспанії, під опіку дядька Євгена. А що він був свяще ником то дитина мусіла жити в манастирі аж поки її тітка Інес, молодша сестра мами, не одружилася та забрала малу Наталену до себе. Жили вони в Ма дриді, бували в королівському замку у реґентки Ма рії Христини. Там Наталена бавилася з 12-літним ко ролевичем, пізнішим Альфонсом XIII. їхня дитяча приязнь протривала довгі роки. У часі побуту в домі тітки Інес, Наталена захопилася археологією та арабською мовою й культурою, під впливом дядька Лоренса, знаного археолога та арабознавця. Це були дуже щасливі роки. Та знов рання смерть тітки Інес змінила шляхи Наталени. Вона повернулася до ма- настиря і вчилася в школах у Франції та в Еспанії. Коли її сповнилося 17 років, на бажання своєї мачу хи, (графині з чеського роду Отто Лосів), поверну лася вона в Україну, до Києва, та вчилася в Інституті для шляхетних дівчат. Дальше студіювала в Києві, Петербурзі, Парижі і в Римі. Здобула три докторати — з медицини, археології та мистецтва. Як археолог, виїжджала на розкопи в Помпеях і в Єгипті. Працю вала також з археологом В. Хвойком у Києві. Ви вчила дев’ять мов, включно з арабською. Але, як пи сала з усміхом у листі, не вміла ані варити, ані шити, ані вишивати. Перша світова війна застала її у Києві, куди приї хала відвідати хворого батька. Одружилася з князем Іскандром, але він за кілька місяців згинув на фрон ті. Далі Наталена, як добрий знавець чужих мов — особливо французької — працює в міністерстві за- граничних справ УНР, а пізніше в дипломатичній Мі сії УНР до Чех. В 1919 р. одружується з д-р Василем Старим, членом Місії, письменником, малярем, а зго дом викладачем у Подєбрадській Академії. Живуть вони у своєму домі в місті Мельнику біля Праги. Після упадку УНР вони обоє дуже бідували. Та зго дом В. Королів Старий розмальовував церкви на За карпаттю, а Наталена малювала ікони до чеської фірми ’’Храмове Дружство” і давала лекції чужих мов. Також вони помагали сироті-хлопцеві (Войтєх Трухлер) посилали до шкіл, і так як писала в листах у 50-их роказ згодом навіть стала бабунею ’’гоноріс кавза”. У роках кінця 20-их і 30-их багато пише, і її твори виходять друком у Львові. Та прийшла Друга світова війна. У грудні 1941 р. її чоловік несподівано помер після допитів Ґештапо. З того часу письмен ниця жила сама. Помагав їй дещо "вихованок”. Про її "НАШЕ ЖИТТЯ", ГРУДЕНЬ 1988 11
Page load link
Go to Top