Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
НАТАЛЕНА КОРОЛЕВА (3. III. 1888 — 1. V II.1966) Наталена Королева Natalena Koroleva. Як загально відомо, Наталена Королева похо дить з аристократичного роду графів Дунін-Борков- ських. Цей рід знаний в Україні ще за княжих часів. За переказами був він навіть споріднений з родом Ярослава Мудрого, тимто Лев Биковський назвав Наталену ’’останньою Ярославною”. Історія згадує її предків і за козацьких часів. Батько Адріян Дунін- Борковський жив постійно в Парижі і був він визнач ним ученим. Природник-дослідник, став він членом Академії Наук у Парижі як перший чужинець за дві сті років існування цієї наукової інституції. Мати — Марія Кляра Фернандес де Кордоба, походила зі старовинного, княжого еспанського роду. У цьому роді передавались з покоління на покоління різні легенди про Матір Божу, про Пилата, які були знані письменниці з чого й скористала у своїй творчості. Наталена (Кармен, Фернанда, Альфонсе, Ес- трелля) народилася в Еспанії 3-го березня 1888 р. в замку біля Бурґосу. Та в кілька годин по приході на світ дівчинки, стала ж сиротою. Мати померла. Ди тину забрала бабуня по батькові на Україну. Жила вона в Борках Великих на Волині до 5-го року життя. Та смерть бабуні спричинила її переїзд знов до Еспанії, під опіку дядька Євгена. А що він був свяще ником то дитина мусіла жити в манастирі аж поки її тітка Інес, молодша сестра мами, не одружилася та забрала малу Наталену до себе. Жили вони в Ма дриді, бували в королівському замку у реґентки Ма рії Христини. Там Наталена бавилася з 12-літним ко ролевичем, пізнішим Альфонсом XIII. їхня дитяча приязнь протривала довгі роки. У часі побуту в домі тітки Інес, Наталена захопилася археологією та арабською мовою й культурою, під впливом дядька Лоренса, знаного археолога та арабознавця. Це були дуже щасливі роки. Та знов рання смерть тітки Інес змінила шляхи Наталени. Вона повернулася до ма- настиря і вчилася в школах у Франції та в Еспанії. Коли її сповнилося 17 років, на бажання своєї мачу хи, (графині з чеського роду Отто Лосів), поверну лася вона в Україну, до Києва, та вчилася в Інституті для шляхетних дівчат. Дальше студіювала в Києві, Петербурзі, Парижі і в Римі. Здобула три докторати — з медицини, археології та мистецтва. Як археолог, виїжджала на розкопи в Помпеях і в Єгипті. Працю вала також з археологом В. Хвойком у Києві. Ви вчила дев’ять мов, включно з арабською. Але, як пи сала з усміхом у листі, не вміла ані варити, ані шити, ані вишивати. Перша світова війна застала її у Києві, куди приї хала відвідати хворого батька. Одружилася з князем Іскандром, але він за кілька місяців згинув на фрон ті. Далі Наталена, як добрий знавець чужих мов — особливо французької — працює в міністерстві за- граничних справ УНР, а пізніше в дипломатичній Мі сії УНР до Чех. В 1919 р. одружується з д-р Василем Старим, членом Місії, письменником, малярем, а зго дом викладачем у Подєбрадській Академії. Живуть вони у своєму домі в місті Мельнику біля Праги. Після упадку УНР вони обоє дуже бідували. Та зго дом В. Королів Старий розмальовував церкви на За карпаттю, а Наталена малювала ікони до чеської фірми ’’Храмове Дружство” і давала лекції чужих мов. Також вони помагали сироті-хлопцеві (Войтєх Трухлер) посилали до шкіл, і так як писала в листах у 50-их роказ згодом навіть стала бабунею ’’гоноріс кавза”. У роках кінця 20-их і 30-их багато пише, і її твори виходять друком у Львові. Та прийшла Друга світова війна. У грудні 1941 р. її чоловік несподівано помер після допитів Ґештапо. З того часу письмен ниця жила сама. Помагав їй дещо "вихованок”. Про її "НАШЕ ЖИТТЯ", ГРУДЕНЬ 1988 11
Page load link
Go to Top