Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ГАННА ЧИКАЛЕНКО-КЕЛЛЕР МІЖНАРОДНЯ ЖІНОЧА РАДА В часах Відродження нашої державности (pp. 1917-20) наше зорганізоване жіноцтво увійшло до декількох міжна- родніх жіночих організацій як повноправний член та прове ло там велику роботу. Бажаючи закріпити пам’ять про ці заходи для історії та як вказівку на майбутнє — даємо міс це споминам визначної діячки і вченої Ганни Чикаленко- Келлер, що стояла в центрі цієї роботи. Цю статтю написа ла вона ще в 1949 р. на запрошення Об’єднання Україн ських Жінок у Німеччині та своєї ваги й актуальности вона не втратила. Першою міжнародньою жіночою організацією була Міжнародня Жіноча Рада (The International Council of Women) заснована 1888 p. у Вашінґтоні з ініціятиви кількох феміністичних діячок із Сполуче них Держав Америки, Англії та Франції. Перші роки свого життя новозаснована організація не виявила великої діяльности і тільки коли на чолі її стала 1893 р. енергійна і віддана справі маркіза Абердін (Mar chioness of Aberdeen) — шотляндка, діяльність Міжнародньої Жіночої Ради відразу позначилась. Нова президентка займала в житті становище дуже сприятливе її міжнародній діяльності: чоловік її, маркіз Абердін був дипломатом, послом Великобри танії по різних державах, один час премієр-міні- стром, а під кінець — віцекоролем Ірляндії. Віддана цілою душею справі міжнароднього порозуміння жінок, леді Абердін використала вповні свої міжна родні зв’язки й знайомства для поширення цієї ідеї. Згідно виробленої 1893 р. в Шикаго програмі, Міжн. Жіночу Раду оголошено Федерацією Національних Жіночих Рад кожної країни, де вже перед тим жінки були організовані і працювали ’’для добробуту сус пільства” . Головними точками програми накреслено: 1) Міжн. Жіноча Рада буде підтримувати і працю вати для поширення ідеї міжнароднього миру і між народнього арбітражу. 2) Вживатиме всіх сил на бо ротьбу з проституцією, торгівлею жінками та вима гатиме однакового морального рівня для обох полів. 3) Добиватись всіма силами прав голосу для жінок у державах з парляментарним устроєм і старатись впливати шляхом преси чи іншим на законодавство для поліпшення легального становища жінки. 4) Працювати для поліпшення здоровля (Public Health). 5) Звернути особливу увагу на школи і виховання. Програма дуже широка, занадто навіть широка, щоб її можна було поглибити. Пізніше, коли жіночий рух по всіх країнах розвинувся, окремі точки цієї програ ми піднесли нові міжнародні організації, засновані часто жінками, що вийшли з Міжнародньої Ради, ба жаючи працювати на більш радикальній основі, ніж то могли робити досить консервативні елементи, об’єднані в МЖР. Наслідком такої діференціяції постали згодом: ’’Міжнародний Союз Жінок за ви борче право” (International Suffrage Alliance), вихо дячи з третьої точки програми МЖР; Ліга Миру і Свободи (League for Peace and Freedom) — з першої точки; Міжнародня Федерація Жінок з університет ською освітою (International Federation of University Women) поглибила в своїй праці п’яту точку — школи й освіту. Американки, англійки, скандинавки і француженки були першими, що згуртувалися нав коло нової міжнародньої організації і поруч леді Абердін найбільш видатними були її співробітниці з самого початку: п. Оґільві Ґордон (Ogilvy Gordon), теж шотляндка, особливо впливова жінка, бо під її натиском переведено реформу жіночих середніх шкіл у Ш о т л а н д ії, данка Генні Форкгамер відіграла таку саму ролю для Данії, маркіза Авріль де Сен Круа (Avril de Sainte Croix) присвятила свою енергію праці на боротьбу з проституцією. З короткими перервами леді Абердін була пре- зиденткою до самої своєї смерти 1937 p., коли п. Оґільві Ґордон стала на короткий час на чолі, а її на ступницею була голяндка п. Ван Еген. По смерті леді Абердін діяльність МЖР дуже занепала. Як видно з попереднього, програма МЖР розрахована у великій мірі, якщо не на безпосередню працю жінок в уряді, то у всякому разі на можливість для них мати вплив чи то на скасування або зміну законів не корисних для жінок, чи на введення нових на її ко ристь, використовуючи пресу, публічні виклади та інше. Українську Національну Раду засновано на весні 1920 р. в Камянці Подільськім. Ініціятиву подали дві видатні українські діячки — Людмила Старицька- Черняхівська та Софія Русова, які осягли від уряду УНР мандат для мене (я жила тоді в Швейцарії) бути представницею на конгресі МЖР в Осло у 1920 р. Уряд УНР тоді ще існував, хоч уже з обмеженою те риторією з осідком в Камянці, — у всякім разі ще бу ла своя держава. Нема чого дивуватись, що коли тієї держави не стало, наше становище в МЖР дуже за хиталось. Правда, була ще Галичина і, як побачимо далі, при розгляді відносин між українськими жіно чими організаціями та міжнародніми, як от Союзом за Виборче Право або Лігою Миру і Свободи, ті справи так формально не поставили й не розвязали. Для українок у Галичині зроблено вийняток і ті зали шились надалі членами обох міжнар. організацій. Міжнародня Рада знову ж поставила справу цілком Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
