Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЛЮБИТЕЛЬКИ ГУЦУЛЬЩИНИ ВІРА ВОВК, ОЛЕНА КУЛЬЧИЦЬКА, КОНСТАНТИНА МАЛИЦЬКА, ВІРА МАРСЬКА, ЛА РИСА МУРОВИЧ, ЯРОСЛАВА МУЗИКА, ВІРА СВЄНЦІЦЬКА (Від Редакції: цей вибір нарисів надіслав нам д-р І. Сеньків з манускрипту своєї, ще неопубліко- ваної, праці п.з. "Наша Гуцульщина”). ПРОДОВЖЕННЯ МАЛИЦЬКА КОНСТАНТИНА ( 1872-1947 ), псевдонім Віра Лебедова Народилася в селі Кропивники біля Калуша на Станиславівщині. Визначна громадська діячка, вчи телька, письменниця, авторка багатьох народніх та січових пісень, які друкувалися в календарях, часо писах і співанниках Кирила Трильовського (1864- 1941), батька галицьких Січей. Її пісні знала і співала гуцульська молодь, що була організована в Січах. Малицька написала слова до популярних пісень ’’Взяв би я бандуру, настроїв, заграв” та ”Чом, чом, земле моя, Так люба ти мені, Чом, чом, чом, земле моя, Чарує так мене краса твоя?” У ’’Січовім співаннику”, який видав К. Трильов- скький 1921 р. у Відні, уміщено майже всі найгарніші пісні Віри Лебедової. У збірнику ’’Гей, там на горі ’Січ’ іде!...” — Пропам’ятна книга ’’Січей” , що появив ся 1965 р. в Едмонтоні, Канада, опубліковано дев’ять її пісень: ” ’Січ’ в поході” (’’Сурма грає, в ряд ста вай!”). Музику до цієї пісні написав композитор Де нис Січинський. ”Ми ’Січ’”, ”Гей на нашій Україні!”, Січовий марш ”У Січи, у Січи! гуртуймось, брати” — співали на мелодію сокільського маршу ’’Соколи, Соколи!”, яку скомпонував Я. Ярославенко (1888- 1958). Пісню ’’Поставали козаченьки...” співалося на мотив "Засвистали козаченьки” . Пісню ’’Вгору пра пор” співали під час вручення січового прапору. Пісню ” В Січ ставай!” (На мотив ”Як засядем, браття, коло чари” ...) співалося на мотив згаданої пісні Ю. Федьковича. ” Не миритись, милі браття, а боротись нині нам” співали січовики, або грали до січових вправ. Мелодія її взята з пісні Івана Гушалевича (1823-1903) ’’Мир, вам, браття, всім приносим...”1 К. Малицька була вчителькою у Галичі, одночас но брала участь у праці Товариства українських жі нок, заснованого Н. Кобринською. Вона редагувала дитячий журнальчик ’’Дзвінок” (до 1903 року), де публікувала твори М. Коцюбинського, Лесі Українки і свої письма. К. Малицька видала також збірки вір шів та оповідань з життя дітей ’’Малі герої. Картини з життя дітей” (1899), ”3 трагедій дитячих душ” (1907), ’’Мами. Нариси із нашої домашньої педагогіки” (1902). Письменниця займалася також перекладами з російської літератури: ’’Казка про золоту рибку” О. Пушкіна, ’’Три пальми” — вірш М. Лєрмонтова, далі М. Некрасова і П. Лаврова. За совєтської влади Ма лицька працювала бібліографом дитячої літератури у Львівській науковій бібліотеці АН. Померла 1947 році у Львові.2 МАРСЬКА ВІРА (1897 — 1984) — літературний псевдонім Народилася в Долині (Галичина), дівоче прізви ще Навроцька, заміжня Марія Струтинська, письмен ниця і журналістка, діячка Союзу Українок, закінчи ла Учительський семінар у Станиславові, вийшла за між за Михайла Струтинського, журналіста, громад сько-політичного діяча, посла від УНДО до польського сойму (1928-1930), був співробітником різних українських журналів і щоденників (’’Новий Час”), забитий більшевиками у червні 1941 року. Марська емігрувала в 1949 р. до США, жила в Філядельфії, де померла 6 травня 1984 року. Вона писала спогади, п’єси, нариси і оповідання, які дру кувалися у газетах і журналах у США. Але найважли вішим її твором є повість "Буря над Львовом” , яку видало вид. ’’Київ” 1952 року в Філядельфії (друге видання). "Буря над Львовом” — це, властиво, не повість, а автобіографічний спогад-репортаж авторки, в якім вона майстерно зображує Львів та свої переживання у Львові під час Другої світововї війни: вибух війни 1 вересня 1939 p., облога Львова німецькими вій ськами, відступ німців і прихід совєтських військ, Львів під час совєтської окупації, терор НКВД, ареш- тування і вивіз української інтелігенції у глиб Росії, наглий напад гітлерівської Німеччини на свого со- вєтського союзника — 22 червня 1941 p., совєтська евакуація Львова. Перед утечею енкаведисти вимор- довують українських в’язнів у Бриґітках і підпалю ють в’язницю, серед помордованих авторка розпіз нала свого приятеля Ераста (мужа Струтинського). Повість-репортаж починається на Гуцульщині, в Косові, куди героїня повісти Оксана Рутецька, інте-
Page load link
Go to Top