Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Чи є які зміни на краще в шкільництві? Немає змін. Є три українські школи. Малі діти ходять до ук раїнських, старші — до російських. Українська католицька церква офіційно не існує від 1946 р. Багато католицьких священиків перейшло на православ’я, але існує і поширюється українська католицька церква в ’’катакомбах”. У старшого поко ління є глибока віра, молодші здебільша гуртуються по традиціям. С. Гнатенко до вересня 1987 р. працювала в Му зеї Українського Мистецтва у Львові. За життя її чо ловіка старалася влаштувати йому мистецьку ви ставку, але не дозволено. Вона мріє, що коли прий дуть полотна, які Валерій творив впродовж цілого свого життя, може вдасться їй показати їх тим, що люблять і цінять мистецтво. І знову хочеться повторити слова І. Стасів-Кали- нець: ’’Мистець не вмер, він жити буде у своїй твор чості — і будуть дивитися на нас пшеничні поля, за думані сади, роз’яснені світанком села...” Закінчуючи цей прецікавий вечір, Христя Навроцька сердечно подякувала доповідачці і при сутнім, які з великою увагою вислухали розповіді про найновіші події у Львові. Евстахія Гойдиш пресова референтка Докінчення: ДВА КАЛЕНДАРІ день має припадати в першу неділю по весняній повні місяця, т.зн., коли повня місяця є 21-го бе резня, або пізніше. 21-го березня т.зв. vernal (весня ний) equinox, це дата, коли день рівняється ночі. То му Великдень може бути найвчасніше 22-го березня, а найпізніше 25-го квітня. Дати Великодня за старим і новим стилем розходяться часом і на п’ять тижнів, бо до дати 21-го березня нового календаря треба спершу додати 13 днів і щойно тоді після найближ чої повні місяця наступна неділя буде Великоднем. Часом обидва Великодні сходяться разом і це стається тоді, коли перша весняна повня місяця при падає принайменше 13 днів після 21-го березня. За новим календарем є все ще різниця на 26 се кунд між роком соняшним і календарним. Але тому, що аж за 3323 роки назбирається різниці на один день, то нам хіба нема чого тим перейматися. В нашім народі святкують переважно за старим календарем, хоч частина католиків, головно ті, що живуть в Америці, відзначують свята за новим сти лем. Це однак не ділить нас на два табори, бо ми є передусім члени одного народу, а календарі і так обидва вийшли з Риму. Треба нового екуменічного Собору, щоб остаточно впровадив однозгідність у християнськім світі. * переступний = високосний ївга Жак ЩО МИ РОБИЛИ Б БЕЗ СЛОВА ’’ВЖЕ”? "Бабуню, що ти печеш?" — "Торт”. — "Для нас?” — ”Ні, на 40-ліття мого відділу” . — "То вашому відді лові вже с-о-р-о-к років?” Для десятирічної Галі ци фра сорок була неймовірно високою, прямо незбаг- неною. — "Вже сорок”, — сказала пані Дарка й заду малася: ”Що ми робили б без слова ’вже’”? ” В порівнянні з іншими народами ми куди часті ше вживаємо цього слова”, — цумала дальше Дарка. Починається це з раннього дитинства. Знаю по собі. Мама залишила мене саму вдягатися, коли мені не було ще й п’яти років. Шнуруючи черевичок, я не по трапляла в дірку. Мама нервувалася: ”Ти вже го това?” На це я:”Ще не вже!” Коли я втекла з садочка, бо мені там надоїла рутина, прибігши додому й по бачивши здивовані мамині очі, сказала: ”Я вже є”. ”Як то, не хочеш бути в садочку?” — ’’Вже не хочу, нудно”. Залишившися вдома, я товклася під час по полудневої сієсти батьків. Тоді тато казав: ” 0, вже не дає спати”. Як бавилися ми перед домом і нас кликали: ’’Ходи їсти”, "вже йду” — кричали ми й обернувшися бігли далі, куди почали. Потім хтось питав: ” В котрій ти клясі?” Тому, що починалося літо й ви в першій клясі були близько кінця шкільного року, ви відповідали: "Вже майже в другій”. Далі хвалилися: "Я вже додаю з підписуванням! Я вже вчуся ’дроби’”. Потім батьки гордилися: "Мій син (чи дочка) вже в гімназії, вже студіює, вже вженився, чи вже вийшла заміж”. А дальше: ”Я вже бабця!” При тому ’’бабця” згадувала популярне за її молодости танґо: ’’Вже осінь”... Коли почався виїзд із таборів, казали: "Він вже в Америці, вона вже в Канаді”. Коли по цім боці вели кої калабані "мапували” й "клінували”, казали: "Вона вже заробляє півтора доляра на годину, він вже є ’’босом” на фабриці". А коли хтось дістав кращу працю, заздрісно заявляли: "Він вже працює по фа ху!” Тридцять років пізніше: ’’Вона вже на пенсії!” Тільки відносно нашого об’єднання й держав- ности мусимо з сумом ствердити, що ”ще не вже”. "Бабуню, дим!” — крикнула Галя й привернула Дарку до сучасности. Дарка стрепенулася, зірвалася з місця й підбігла до печі. Відчинивши дверці, зало мила руки: ”Ах, вже спалила всі три коржі!” Просимо прізвища писати друкованими літерами в обох мовах. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
