Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ЗУСТРІЧ ЗІ СТЕФАНІЄЮ ГУЛИК-ГНАТЕНКО З рамени 64-го Відділу СУА відбулася 12 берез ня 1988 р. зустріч з недавно прибулою зі Львова Стефанією Гулик-Гнатенко, яка говорила на тему: ’’Львів під час гласности” . Зустріч відкрила голова Відділу Христя Навро- цька, сердечно вітаючи нашу дорогу гостю і у своєму слові повела присутніх у наш дорогий Львів, де багато з нас родилося або жило та виростало, та провело свої юні літа. Хоч ділить нас багато років розлуки, Львів для нас був, є і завжди буде близь ким нашому серцю, незабутнім, дорогим Львовом. Заступниця голови Ніна Самокіш представила Стефанію Гнатенко, яку зібрані присутні привітали рясними оплесками. Поява Стефанії Гнатенко, її дрібна постать з шляхетним, вдумливим обличчям зразу полонила слухачів, які з великою увагою слухали її розповіді про життя у Львові. Стефанія Гнатенко народилася в Теребовлі, але ціле своє життя провела у Львові, де студіювала де коративне мистецтво. В 1971 р. звільнено її з універ ситету за її участь у правозахисному русі. Одружена з художником-малярем Валєрієм Гна- тенком, який теж з тих самих причин не міг закінчити студій, вони стали предметом переслідувань зі сторони совєтської влади, особливо за те, що обоє відмовилися свідчити проти своїх арештованих друзів. Про себе С. Гнатенко розповідає мало. Знаємо з преси, що прибула до Америки зі своєю мамою і си ном Назарем. Чоловік Валерій довгі роки хворів і во ни старалися дістати дозвіл на виїзд для лікування. Але проминуло сім довгих літ чекання дозволу на виїзд, а коли дозвіл прийшов для Валерія вже було запізно. Ірина Стасів-Калинець у своєму дописі в ’’Сучас ності” (9/87 р.) пише таке: "Згас, як падаюча зірка- метеор, не дочекавшися виїзду у вільний світ”. С. Гнатенко зосередила свою доповідь на куль турно-мистецькому житті Львова, яке було змістом її життя. Вона розказувала, що Горбачова "гласність” є ще на вершинах і дуже далека до зреалізування у щоденному житті. Львів ще не є зрусифікований, хоч життя не є легке. У крамницях, на вулицях і навіть в урядах по чуєте українську мову. Найкраще тримаються села. Нам треба боротися за українську мову, за всяку ціну треба зберегти скарби нашої культури, наші традиції, бо без того нарід не може існувати. У Львові в останньому часі починає поволі на ступати духове відродження, особливо письмен ники, поети і літератори стараються відновити літе ратурно-мистецьке життя. Стефанія Гнатенко добре ознайомлена з куль турним життям Львова і була в близькому контакті з тими, що стараються ввести український ренесанс, хоч праця тих героїчних людей є незвичайно важка — виснажуюча, і не мають ні духової, ні матеріяль- ної помочі ні від кого. Одначе те, чого не можна було осягнути в 60-70- тих роках, поволі починає набирати живучости. Почалася віднова культурних пам’яток архітек тури, приводять до порядку занедбані могили ук раїнських визначних людей і до цього включається молоде покоління, яке прагне віднови української спадщини. Заходами української громади Львова запроек товано побудову пам’ятника Тарасу Шевченку, але дотепер ані не вибрано, ані не одобрено ні одного проекту, який був би гідний великого національного пророка — великого генія. Найбільший поступ зроблено у виданнях літера- турно-мистецьких журналів, а саме: виходить "Ук раїнський Вісник”, якого ініціятором був Вячеслав Чорновіл при співучасті Івана Геля, Михайла Гори- ня і Петра Скочка. Другий такий журнал, що появив ся у Львові, це ’’Кафедра” за редакцією Михайла Осадчого, мистецьке оформлення великого мистця Опанаса Заливахи, якому не дозволено вже 25 літ виставляти його мистецькі твори. Мистецькі фото знімки роботи Зиновія Красівського, поета і довго літнього політичного в’язня. Третій журнал це ’’Євшан Зілля”, за редакцією Ірини Стасів-Калинець, яка старається притягнути до співпраці молоде покоління. Характер і зміст журналу присвячені виключно літературній твор чості і статтям пов’язаним з мистецтвом. Дописувачі: Стефанія Шабатура, В. Горинь та сама редакторка. Там м.ін. поміщено допис про долю космацького Іконостасу, який свого часу вивіз при накручуванні фільму ’’Тіні забутих предків”, режисер С. Параджа- нов. Іконостас відреставрований знаходиться тепер у Києві. Великою подією у Львові було відновлення староукраїнської традиції колядувати на Різдво з Вертепом. Для мешканців Львова була це небувала радість. Молодь у відповідних костюмах з великою зіркою ходила вулицями Львова, так що на кілька годин був припинений вуличний рух трамваїв та авт, ніхто не спиняв колядників, що викликало у мешкан ців Львова велике одушевлення. В Західній Україні є тепер дуже поширений виріб мистецької народної кераміки, яку закупо вують державні установи. Зі залі були запити до С. Гнатенко: чи є об’єднання образотворчих мистців? Немає — є тіль ки Спілка Радянських Мистців і якщо хтось не нале жить до неї то не має великих шансів на виставлення своїх праць. Дружина Юрія Липи — мистець Галина Захаріясевич померла в біді, бо належала до без- компромісових мистців. Як виглядає музичне життя? Опера підупала, бо кращі сили забирають в Москву і Київ. Є камерні і симфонічні концерти.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
