Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
РИБОЛОВИ Кажуть, що на світі існує лише чотири категорії лю дей: холерики, санґвініки, флеґматики і меланхолі ки. За першу категорію говорить вже сама назва. Це люди, так би мовити, холеричного темпераменту. Вибухливі, нестримані, нетерплячі, песимістичні і за гально ’’несприятливі”. Світ для них є лише плят- формою для показу злости і невдоволення. Зовнішньо вони переважно худорляві, ’’канчасті” і холодні. Одним словом — холерики! Санґвініки — це вже щось зовсім навпаки. Зовнішньо вони здебільша кругленькі вздовж і впоперек і теплі в дотику. Вони оптимістично веселі і на світ дивляться поблажливо. В церкві на тацу да ють щедро в надії, що небо колись простить їм усі прогріхи і не поспішатиметься забирати їх до раю, бо й на землі їм цілком добре... Це — санґвініки. Флеґматики — люди апатичні. Вони холодно кровно дивляться на світові події. їх не цікавить Ая- толя Хоумені, їм байдуже, чи Світовий Конґрес Віль них Українців має фінансові труднощі і чи попсував ся в хаті холодільник. Мелянхоліки — люди вродженого смутку і куль тивованої туги. їх очі перманентно прикриті плівкою жалю, світ для них — це джерело депресії і безви- хідности. Вони уважають себе вічними жертвами не- справедливостей і невирозуміння. Страшенно де- примуючі люди — мелянхоліки... Та на мою думку, крім холериків, сангвініків, флегматиків і мелянхоліків — існує ще одна кате горія людей. Це — риболови... Вранці (рано вранці), коли сонце ще протирає очі і вітерець лагідно голубить поверхню озера, во ни, натягнувши старі штани, нервово бовтають паль цями в відрі з рачками, або колупаються в коробці з хробаками, в надії, що ні перші, ні другі за ніч не вмерли наглою смертю.. Переконавшись, ладують вудки до авта, на тягаючи на голову старий (обов’язково старий) капе люх. В цю мить до них не приступай! Ритуал підготовки до риболовства відбувається в напруженому сопінні і скупченій злості. Одним словом — холерики... Під час пхання човна на воду — атмосфера згу щується. Тишу ранку полохають лише не зовсім цен зурні вислови... Та ось човен на воді, мотор, заспано пчихнувши, набирає енергії і вода втішено пускає бульки... Берег віддалюється... Риболов переможно дивиться в простір, шука ючи орлиним оком підхожого місця для свого чаро дійства... Мотор замовкає, нещасні хробаки, чи рач ки чіпляються на гачки, вудки спускаються в воду і — наступає тиша... Риболов чекає... То ж нехай чекає... Ми — почекаємо також... Після кількох годин (5-ти, 6-ти або й довше) ви раптом чуєте мотор автомашини. Риболов приїхав... Пригадуючи ранкового холерика, ви обережно виходите на зустріч. І — здивовано зупиняєтесь. З авта виходить не та людина! Лице усміхнене, старий капелюх сидить відваж ним кутом на голові, очі блищать і втішено огляда ють світ. — Три!... Четверта, холера, зірвалась.. Дивись, оця не менше, як три фунти!... — Чотири! — кажете щедро. — Думаєш? А й справді, маєш рацію... Але ди вись яка!.. Від ліктя до кінця пальців!... — Довша... — кажете великодушно, відсунувши голову риби від ліктя. Хвіст вистає.. — Направду вистає!!! А ця — теж не гірша... Може трішки менша... — Небагато! — захоплюєтесь. — Але та, що зірвалась.., геть вудку зігнула вдвоє.. Величезна була, як кінь... — Напевно!... Нічого, зловиш іншим разом.. — кажете впевнено. Решта дня проходить в цілковитій гармонії. Під горіла зупа смакує знаменито, горяч не заважає, внуки — чудові і світовий еквілібріюм ідеальний. Ви щасливо зідхаєте:санґвініки приємні люди... І де подівся ранішній холерик?.. Не тіштеся завчасно! Він тільки на коротких ва каціях... Почекайте до завтра, коли чоловік прийде без риби... — Нічого не зловив? — Тобі вчорашньої замало?.. — Та ж я тільки спитала... — Ти все "тільки питаєш”... Сама б спробувала! Думаєш, що сидіти годинами на горячі така приєм ність!... — То не сиди! Хто ж тебе примушує?... — Ага!.. Вже й годинки спокою людині жалуєш... Ох! — зрезиґновано зідхаєте. Горе з тими холе риками... І де ж подівся приємний сангвінік?.. Не бійтеся, він взяв лише короткі вакації. Поче кайте до завтра!... Завтра небо трохи хмуриться, але ритуал підготовки проходить за пляном. Докінчення на cm. 26 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top