Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ДВА КАЛЕНДАРІ. Що треба знати про календар. МАРІЯ ХРАП ЛИВ А Календар — це система міряння часу й ділення його на роки, місяці, тижні та дні, побудована на по ложенні землі супроти сонця. Час, який потрібно землі щоб обернутися раз довкола сонця — це оди ниця часу, або один рік. Календар дає можливість зазначувати дати подій і відстань часу. Вже 4000 літ до нашої ери старинні єгиптяни збагнули, що астрономічні явища підлягають регу лярним змінам і встановили, що рік має 365 днів. З того часу було багато календарів, але ні один з них не справлявся задовільно зі свого завдання. За рим ських часів астрономи обчислили, що рік складаєть ся з 365 і 1/4 дня. На тій підставі римський імператор Юлій Цезар, при помочі грецького астронома Сосі- ґена 46 р. до Христа, видав календар, який згодом назвали його іменем — Юліянський. Взявши до ува ги, що кожного року час продовжується на одну че твертину дня і за чотири роки додається один день до календарного року — створився т. зв. переступ- ний* рік і тоді місяць лютий дістає додатковий 29-ий день. Встановлено, що кожний рік, що є подільний на чотири, є переступним роком. Ця реформа була підставою Ю ліянського календаря. Згодом і християнський світ 325 р. на першім екуменічнім соборі в Нікеї прийняв його в церковнім житті. Цей собор теж назначив день 25-го грудня як дату Різдва й рішив справу датовання Великодня. Юліянський календар перетривав 1500 літ. Хоч вже в 730-ім році було відомо, що і цей календар відбігає від соняшного (астрономічного) року, ніхто, однак, не відважився взятися за рефор му і такий стан тривав ще дальших 800 літ. За той час календар став наглядно несумісний зі соняшним роком і зі сезонами. Астрономи обчислили, що за Юліянським календарем рік є задовгий на 11 хвилин і 14 секунд, себто, що соняшний рік має точно 365.2422 днів, а не 365.25, як це є за Юліянським ка лендарем. Хоч здавалося б, що ця різниця є незнач ний проміжок часу, але за 15 століть призбиралося 10 днів надвишки, або 3 дні на кожних 400 літ. Щойно 1582-го року папа Григорій XIII на підста ві докладних обчислень астрономів впровадив по правки до старого календаря і декретом (буллею) встановив пропустити 10 днів в календарі і замість 5-го жовтня, поставити дату 15-го жовтня. Це випра вило розбіжність в календарі, яка призбиралася до 16-го століття. Але, щоб і на будуче календар відда вав точно дати згідно зі соняшним роком, треба взя ти до уваги тих три дні на кожних 400 літ, що і даль ше будуть акумулюватися. Тому постановлено, що лиш щочетверте рівне століття буде переступним роком, або лиш ті, що є подільні без решти на 400. Нпр. за новим календарем роки 1700, 1800, 1900 не є переступні, бо не діляться на 400. А роки 1600 і 2000 лишаються переступні, бо є подільні на 400. За ста рим календарем (Юліянським) всі рівні століття є переступними роками, бо є подільні на 4. І тут є різниця між двома календарями. Всі решта років (не- столітні), які діляться на 4, є переступні роки за оби- двома календарями. Новий Григоріянський календар став універ сально прийнятий державами. Не прийняли його па- тріярхи Східних Церков. Треба знати, що 1054-го р. стався розлам між латинською й візантійською Цер квою на канонічнім тлі. Патріярх і папа кинули ана- теми взаємно один на одного. Це відчуження й воро жість тривали цілі століття. Щойно 1960-го р. папа Павло VI і патріярх Константинополя Атанаґорас просили взаємного прощення і формально зняли анатеми, а навіть урочисто зобов’язалися довести обі Церкви до таїнственної спільности. Тому й не дивно, що в 16-ім столітті східні патріярхи постави лися неприхильно до реформи календаря, яку впровадив римський папа. В наслідок того від 16-го століття призбиралося ще три дні різниці між двома календарями (В 18-ім столітті було 11 днів різниці, в 19-ім 12, а в 20-ім є 13). Тому, що 2000-ий рік є подільний на 4 і на 400 — різниця між календарями в наступнім столітті лишиться ця сама, що тепер — 13 днів — аж до 31 грудня 2100-го р. Тих 13 днів різниці між календарями унаглядню- ються, коли йдеться про дати свят. Дата Різдва є стала — 25-го грудня. Коли поглянути на календар в Альманаху У.Н.С., то побіч дати 7-го січня нового ка лендаря, є дата 25-го грудня — дата Різдва за ста рим календарем. Великдень, найбільше свято в християнськім світі, є однак рухомим святом і від його місця в календарі залежать теж дати всіх інших рухомих свят. Дата Великодня залежить від соняш ного циклю і від фаз місяця, які є такі різні між со бою, що ніяк не можна їх порівняти, ані довести до спільного фактора. Оборот місяця довкола землі є еліптичний і між одним, а другим новим місяцем є пересічно 29.53058 днів, або 29 днів, 12 годин і 44 хвилини. Тому й дати Великодня зміняються з року на рік. Історично Великдень припадає три дні після Розп’яття, яке сталося день перед жидівською пас- хою, тому й дата його є в тижні жидівської пасхи, але не може бути того самого дня і мусить бути в не ділю. Собор в Нікеї (325 р.) постановив, що Велик- Продовження на ст. 16 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
