Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
жує продукцію зброї. Протестувати проти нуклеар- ної зброї можна, але тільки вимагаючи від усіх країн світу, щоб припинили цю людиновбивчу акцію. Але XX століття створило ще іншу силу, яку мож на вважати теж небезпечною зброєю, хоч не діє во на безпосередньо на фізичне знищення людини, але на її психіку, духовість, ум, а через те і на її вчинки. Маємо на думці засоби комунікації, які нази ваємо часто ’’мідія”. Це не тільки писане слово, часо писи, які появляються мільйонними накладами і зав дяки компюторам і іншим модерним засобам того ж дня доходять до читачів по всій земній кулі. Але не тільки писане, але й живе слово, через радіо, а ще й ілюстроване живим образом — телевізією доходить до відборців по всьому світі. Ця ділянка комунікації дає величезні можливості не тільки передавати віст ку, але й насвітлювати її, інтерпретувати, отже діяти на переконання, світогляд відборців. Ця психологічна зброя може бути грізним і шкід ливим знаряддям для неприготованого слухача чи глядача. І ми мусимо інколи бути підготованими, озброєними для відбору-наступу інформацій, відо мостей. Радянський Союз проіснував стільки років без ніякої інтервенції західнього, вільного світу, якраз завдяки ’’залізній заслоні”, через яку не могли про битися у широкий світ правдиві не ’’спрепаровані” інформації про те, що діялося поза заслоною. А там жили цілі покоління, виростали нові, які одержували "до вірування” інформації про Західній світ "пересія ні” і тільки такі, які їм подавали ’’власть імущі”, бо тоді не було ще поширене ні радіо, ні телевізія. Але треба підкреслити і усвідомити собі, що у вільному світі засоби комунікації, преса, радіо, теле візія бувають у руках різних груп, чи підприємств, які надають їм напрям і "препарують” так, як їм це потрібно. Орудування "мідіями” це мистецтво, яким можна дану вістку подати у такому звучанні чи в та кому образі, як комусь потрібно. Можна теж неодно промовчати. Тут треба підкреслити, що нам не часто вдається почути чи побачити щось важливе для на шої справи. Захоплення американців усім, що ’’рашен”, під силила телевізія на якій побачили усміх Горбачова, добрий крій його костюму, а теж Раїса Горбачова з її ’’пописами” мудрощів, особливо в розмові з дру жиною Президента. Перекладачі злагіднювали сло ва Горбачова, на що звернула увагу навіть американ ська преса (напримір вислів "що ви мені болтаєте” переложено на ’’Прошу мені не повторяти того само го”). Відреставрований манастир під Москвою, при брані вулиці — все це діяло у тому ж напрямі, щоб ’’чарувати” американців. Згадаймо те, що нам усім до болю відоме, — як важко добитися від американських ’’мідій” щоб від різняли "рашен” від українського, або й того, що де- сиденти це не тільки жиди "рефюзники”, (більшість яких прагне до Америки, щоб розбагатіти), але теж українці, естонці, литовці і інші, які боряться за сво боду не тільки особисту. Треба признати, що останні величаві святкуван ня 1000-ліття християнства в Україні все таки про топтали стежку до американських часописів та теле візії. Але говорячи про зброю, якою є засоби комуні кації, хочеться окремо і гостро підкреслити вплив, який деякі з них, а особливо телевізія має на гля дачів особливо (хоч не тільки) на молодих. В засаді ми проти цензури, бо вона нам далась добре взнаки хоча б у Польщі, не говорячи про Радянський Союз. Але є ділянки в яких все ж таки хоч якесь ограничен- ня повинно бути. Особливо для тих підприємств, зв’язаних з телевізією, для яких одиноке мірило це гроші, а засіб до цього сенсація. Якщо такого огра- ничення і впливу на них нема, то ми повинні дати якусь охорону, оборонну зброю молодим на яких діє телевізія. Тим більший успіх телевізійного фільму, чим більше там вбивств і то жорстоких, скільки картин де все валиться під ударами бравих ’’молодців”, де все горить, авта розбиваються, а все під рев і гук! Коли молода, або й не-молода, людина дивиться на таке день-у-день, то всі такі події видаються звичай ними, щоденними. Що ж тоді дивного, що преса нотує і телевізійні вісті подають стільки випадків, коли підлітки або вже більші ”під-парубочі” б’ють, розбивають, нападають! Це ж тільки продовження того "фану”, який оглядають на телевізії. Про цей вплив вже говорять деякі вчителі і психологи. Треба підкреслити, що поміж нашою молоддю не нотуємо таких випадків. Можна припустити, що молодіжні організації притягають їх і не дають їм го динами висиджувати перед телевізією. Але таку не безпеку треба собі усвідомити. Буває, що людина стає одержима телевізією, наслідком якої людина замість переживати щось особисто, пасивно оглядає як живуть інші. Все особисте виглядає інколи бліде, порівнюючи із розкошами життя на екрані. Очевид но, телевізія має свої дуже добрі програми, гарні фільми, але треба вміти вибирати і не "мусіти” огля дати дану програму. Є ще одна телевізійна тема, яка може мати вплив на молоду людину. Це профанація любови. Недавно на вулицях Нью-Йорку молоді жінки мали столики і роздавали летючки: "Ми за любов, а проти порнографії”. Найбільш романтичні, інтимні почування закоха них зводиться до зовнішнього, якже звульгаризова ного, спростаченого! Тож і проти тієї модерної зброї — засобів кому нікації, яка діє на душі, психіку і світосприймання, особливо молодих, мусимо мати зброю. Навчити відрізняти гарне й добре від вульґарного; не дати затруїти себе, зіпсувати смак, позбавити вміння ви бирати те що любе, що наповняє життя змістом. У.Л. 2 "НАШЕ ЖИТТЯ”, ЧЕРВЕНЬ 1988 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top