Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
Російська Православна Церква несе на собі ба гатовікову спадщину вірного служіння царям. Разом з ними і вона зазнала катастрофи. Але й нині вона несе слово Боже — так само, як навіть іржаві труби проводять чисту воду джерел. Російська Православ на Церква на Україні — це наша реальність. Вона має підтримку держави, яка ніяк не хоче від окремлюватись від церкви і прагне вести її то си лою, то миром до "природного відмирання” ... Сум лінно виконує державні доручення, регулярно по повнює Фонд миру, не сміє домагатися розширення своїх прав перед державою і не сміє посягати на ви ховання дітей в законі Божому. Чи може і чи сміє вона нести велику тисячолітню спадщину християнства як релігії діяльної? Важко переоцінити ту спадщину в українському народі — одному з найрелігійніших народів світу. Наша історія, наша етнографія, наша багатюща ду ховна поезія — все це говорить про народ... Як же могло статись, що внуки тих, що починали і закінчу вали свій день молитвою, а віталися іменем Бога, те пер довчилися до того, що лаються нерідко іменем Бога? Спершу вони зреклись віри батьків, потім — мови батьків. Україні випала доля явити перед світом голосне знамення Чорнобильської катастрофи. Здається, воно вже провіщається в серці ’’Скорбної матері” Павла Тичини — 1918. У пошуках розіп’ятого Сина до нас прийшла Божа Мати. Поглянула — скрізь тихо. Чийсь ґпруп в ж и т а х чорніє.... Спросоння колосочки: Ой, радуйся, Маріє! Не місяць і не зорі, і дніти мов не дніло. Як страшно!.. — людське серце Докраю обідніло. Тільки вона могла зміряти безмір страждань ро зіп’ятого краю і, прозираючи крізь завісу часу, тихо заголосила: Проходила по полю... — І цій країні вмерти? — Де Він родився вдруге, — Яку любив до смерти? Поглянула — скрізь тихо. Буяє дике ж и т о . — Защд Тебе розп’ято? Защо Тебе убито? Вітер моторошного відчуження людини від своєї духовної суті уже тоді носився над полями, над кві тами... Бо що ж інакше можуть значити слова Марії, занімілої від болю: Христос воскрес? — не чула, Не відаю, не знаю. Не буть ніколи раю У цім кривавім краю. Все повторилось: цього радісного привіту уже не чули люди ні в 29-му, ні в 37-му, ні в 41-му, ні в 47-му... Відвикали... Даруйте сумний перелік дат на святі. Але муси мо якось зрозуміти нашу реальність — буяння ди кого жита... Буяння черствої байдужости... Мусимо також зрозуміти феномен післячорнобильського сві ту, який наче зупинився і завагався над прірвою. Люди відчули конечність оновлення... І в житті, і в літературі з’явився чоловік, який творить молитву невідомому богові, імені якого не знає. Стоїмо біля уламків знеціненого слова, віднос ної істини, осоромленого добра і фарбованої краси — як рибалка біля розбитого корита. І гадаємо: чи не починати казку спочатку... Але де наш початок? Де загубилася нитка тради ції, за якою дитина змалечку знала те, що нині має відкрити для себе вже після отримання диплому? І чи можна чимось замінити посів любові і страху Бо жого? Ідеальних поривань і віри? Самопошани і по ваги до кожного, хто має образ і подобу Божу? Це нині — злободенні питання, перед якими стоїмо. Наче в первісні часи, ми знов догадуємось, що суть усього ховається десь поза облудною види містю. Але підійматися до віри дуже важко. Опуска тися до безбожності — дуже легко... ’’Ломать — не строить...”. Прохор записує слова Іоанна. Деталь мініятюри з Остро- мирової Євангелії. 1056-1057 рони. Prochor writing the words of Johan. Detail from miniature in Ostromyr Gospel. 1056-1057. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40 
