Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40
ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ КУХНІ ХРИСТЯ НАВРОЦЬКА Українська кухня розвивалася протягом багатьох ві ків. Вона віддзеркалює також історичний розвиток українського народу, його звичаї і кліматичні та при родні особливості, в яких жив український народ. Українська кухня з давніх часів відзначалась різ номанітністю страв і їх високими поживними якостя ми. На підставі археологічних розкопів, населення, яке жило на території України, харчувалось як ро слинними так і м’ясними стравами. В періоді три пільської культури (три тисячі років тому) населення Правобережної України вирощувало пшеницю, ячмінь і просо. Щойно 1000 років тому почали сіяти жито, яке майже всюди почали вирощувати у старо давній Русі. Східньослов’янські племена крім хліборобства займалися годівлею худоби, як також полюванням і рибальством. З тих часів розвивається господарство на території України. Для приготування їжі виробляли глиняний по суд, який випалювали у спеціяльних печах. Дальше розвивається матеріяльна культура слов’янських племен, які творили стародавню державу Київської Русі, що стала колискою українського народу. Писані літописи та археологічні розкопки свід чать про багатство та різноманітність їжі, яку спожи вало населення середньої Наддніпрянщини в часах Київської Русі. До вживаних харчів належали: зерно, городо- вини такі, як: капуста, ріпа, цибуля, часник і; м’ясо до- машних тварин як: свиней, овець, кіз, корів та телят і птиць: качок, гусей, голубів і тетеревів. З диких зві рят вживали диких свиней і зайців. Є також відомості про вживання молока, масла і сиру. Риба творила важливу частину в харчуванні. Ло вили коропів, сомів, осетрів, вугрів, линів і щук. Вжи вали теж ікру з різних риб. З рослинних продуктів перше місце займає хліб, житній або пшеничний. Зерно мололи на жорнах, від XIII століття згадується про млини водяні, на півдні вітрякові, і ручні, а також вживали ніжної ’’ступи” , в якій ’’опихали” просо чи ячмінь, також пшеницю, з якої варили кутю. Було багато родів хлібних виро бів, як пироги, калачі, обрядове печиво як короваї. Також пекли хліби з медом або маком. У великій кількості вживали просо, згодом появ ляється риж, який привозили з інших країн і нази вали його ’’Сорочинське пшоно”. Велику ролю в харчуванні відігравали стручкові плоди: горох, квасоля, сочевиця і біб. З городовини були в ужитку: капуста — свіжа або квашена, мали велике пристосування в українській кухні. В тому ж часі почали вирощувати цукрові буря ки, з яких виробляли цукор. До того часу мед засту пав цукор, бо спроваджуваний був дуже дорогий. Тоді щойно українські страви збільшилися солод кими виробами, як також напоями у формі наливок. Є багато джерел в літературі про багатство українських страв як н.пр. І. Котляревський у ’’Енеїді” представив український побут та різноманітність української кухні. Українські жінки завжди славилися умінням гос подарювання та куховарення і до сьогодні це знання передають бабусі і мами своїм дочкам і внучкам. Джерела: Українська Загальна Енциклопедія, Львів 1930 р. Українські страви, Київ 1964 р. ЗОЛОТІ ДУМКИ Є стільки краси у нашому світі у крутих ріках, зелених полях і теж у чудових квітах. У пухах хмар, як бавовняний квіт, У синій блакиті неба, в зелених прекрасних долинах. Є краса в деревах, що стримлять до небес і хочуть сягнути маєстату висот. Є краса у соняшних проміннях і у місячному сяєві вночі. Хто плянував ту красу? Хто дав її нам подивляти? Це тільки один Бог, у своїй любові до нас міг про це подбати. Боже! дай мені бути тим, що дає, а не постійно бере і бере. Поможи мені давати, щоб не тільки я а інші могли щось мати! Дай мені змогу дати те, що нагромадилось в житті. Дай мені змогу дати поживу, притулок чи золото, якщо я маю те з Твоєї ласки. Але ще більше дозволь мені ділити скарб віри, надії і радости. Дати віру у мрії і в усміх щастя самітним людям у потребі. ХРИСТЯ НАВРОЦЬКА
Page load link
Go to Top